Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Марища

Вірш
1907 рік

Спускає ніч серпанок свій таємний,
Горять зірки, мов тихая любов,
І світ страшний хова свій образ темний —
      На йому кров... усюди кров...

О ніч-збавителько пречистая, святая,
В жалобу смерті ти його повий,
Хай щезне він од краю і до краю,—
      Покрий його... навік покрий!..

Даремно все!.. бо образ той кривавий
Не вкриє й ніч... Він тут... мовчи...
І в пітьмі він малюється яскравий —
      І важко дихає вночи...

1907

up
За виданням: Черкасенко С.Ф. Твори: В 2-х т.— К., Дніпро, 1991.


ПОРТФЕЛЬ — Усе для школи! :: 2017 рік.

Коментарі

Всього коментарів: 0