Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Грім

Вірш

Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.
Грім був у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче,
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.
А потім хмару опустив
На сад наш на щасливий
І натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.
Та тут до грому навздогін
Заговорила груша:
— Трусніть і грушу, дядьку грім,
Во важко мені дуже.—
І дядько грім сказав собі:
— Потрушу я і грушу,
Бо небеса вже голубі
Я покидати мушу.

up
За виданням: Микола Вінграновський. Мак.— К., Веселка, 1973.


ПОРТФЕЛЬ — Усе для школи! :: 2017 рік.

Коментарі

Всього коментарів: 0