Самостійна робота 3. Т. Шевченко: поеми «Сон», «Кавказ», вірші

1. Укажіть основну причину арешту й тяжкого покарання Т. Шевченка.
А
участь у Кирило-Мефодіївському товаристві

2. Укажіть, що мав на увазі І. Франко, коли назвав картину прийому в царя «генеральним мордобитієм».
А
державно-бюрократичну машину імперії, рушійною силою якої є кулак

3. Укажіть, чому герой-оповідач у поемі Т. Шевченка «Сон» був дуже вражений, побачивши й почувши царицю.
Б
вона виявилася не такою гарною, як її змальовували

4. Укажіть, який прийом використовує Т. Шевченко, коли змальовує Україну в поемі «Сон».
Г
контрасту: то як рай у природі, то як пекло в житті кріпаків

5. Укажіть, що підштовхнуло Т. Шевченка до написання поеми «Кавказ».
А
звістка про загибель друга-художника

6. Укажіть головну частину поеми Т. Шевченка «Кавказ».
А
монолог російського колонізатора, звернений до горця

7. Укажіть художній засіб у поданому нижче уривку з поеми Т. Шевченка «Кавказ».
В гіпербола

8. Укажіть, з якими словами співзвучна головна думка поеми Т. Шевченка «Кавказ».
Б
Борітесь — поборете!

9. Укажіть віршовий розмір, яким написано уривок з вірша Т. Шевченка «До Основ’яненка».
А ямб

10. Укажіть, до якої поезії належить вірш Т. Шевченка «До Основ’яненка».
А
до громадянської лірики

11. Схарактеризуйте образ автора за поемою Т. Шевченка «Кавказ».
На Кавказі, загинув товариш Шевченка — Яків де Бальмен...

Збентежений трагічною новиною, вражений мужністю горців, Кобзар почував справжню ненависть до неситих колонізаторів. Він прагнув викрити тих, хто проливав «не ріки, море» крові на Кавказі, висміяти лицемірну політику Росії.

«Один-єдиний вибух чуття» — так назвав цю поему Іван Франко. Цей твір можна назвати пронизливо ліричним.

Етнічні симпатії Шевченка були не лише на боці слов’ян. Нескорені кавказькі народи він змалював в образі титана — Прометея, якого «що день божий» мордує неситий орел.

«Не вмирає душа наша, не вмирає воля» — головне узагальнення Шевченка, яким він заперечує російську «теорію» кавказької війни.

Страждання простолюду породжують у душі поета-борця лиш один порив: «Встане правда! Встане воля!». Кобзар бачить, як святий хліб кріпаки замішують «кривавим потом і сльозами».

У відповідь на монолог імперіаліста слово автора пристрасно-викривальне, інвективне. Шевченкова фраза: «Од молдованина до фіна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!» — стала знаменитою формулою суті імперської політики Росії. Підсумкове звинувачення російських «православних» імперіалістів найвибуховіше. У цьому місці гнів, осуд, ненависть авторського слова. І оцю пекельну «комедію» цей сатанинський карнавал, у якому примушують животіти своє суспільство, вони силяться поширити і на інші, поки що вільні народи.

У кінці поеми карнавальні осміяння колонізаторів, іронічні викриття, саркастичні вибухи, громи і блискавки інвектив залишилися позаду, трансформувалися в елегію щемкого прощання з дорогою людиною, якій «Довелось запить 3 московської чаші московську отруту». Шевченко знав про прив’язаність свого друга до України, тому свято вірив, що його душа буде постійно витати над рідним краєм.

12. Напишіть стисло, як розкривається у творах Т. Шевченка історична тема.
Важлива частина спадщини Кобзаря — це твори на історичну тематику: "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Гамалія", "Гайдамаки", "Чигрине, Чигрине" та інші.

У поемі "Іван Підкова" поет відтворив боротьбу нашого народу проти султанської Туреччини, яка намагалася загарбати українські землі.

У поемі "Гамалія" теж відтворено похід козаків у Царгород, бій з ними за звільнення бранців та повернення на Батьківщину. У поемі уславлюється образ ватажка Гамалії, який мужньо бореться з турками.

У поемі "Тарасова ніч" відтворена боротьба проти польського панування в Україні. В основу покладена історична подія — перемога козаків над військом польським 1630 року під Переяславом.

Поет уславлює гетьмана Тараса Трясила, його перемогу над ляхами.

Одна з кращих поем Т. Шевченка на історичну тему — "Гайдамаки". В основі якої — події 1768 року, відомі під назвою Коліївщина. Поет відтворює силу народу, його роль в історії. Гайдамаки для Т. Шевченка — це нескорені, волелюбні патріоти:

Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля —
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.

Роздумує Кобзар над долею своєї Батьківщини і в поезії "Чигрине, Чигрине". Боляче поетові, що "заснула Україна", а тому потрібно підняти онуків, нащадків гайдамаків, на боротьбу проти кріпацтва.

Тему історичного минулого України порушував Кобзар і в засланні, і в останні роки свого життя. Поет прагнув розбудити пам'ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків, закликаючи і своїх сучасників бути борцями за своє майбутнє.


ЗНАЙШЛИ ПОМИЛКУ?

Коментарі

Всього коментарів: 0