Мені був голос. Він, утішний...

Анна Ахматова
Вірш
1917 рік

* * *

Мені був голос. Він, утішний,
Позвав мене: «Іди сюди,
Покинь свій край глухий і грішний,
Покинь Росію назавжди.
Я кров із рук твоїх відмию,
Із серця вийму чорний страм,
Я новим іменем покрию
Сліди образ і давніх ран».

Але спокійна і холодна
Руками я замкнула слух,
Щоб жодним словом тим підлотним
Не осквернився скорбний дух.

Осінь 1917

За виданням: Анна Ахматова. Поезії.— К.: Дніпро, 1989.