Підсумкова контрольна робота
ВАРІАНТ 1
1. Карпатськими Ромео i Джульєттою називають героїв твору
Б «Тіні забутих предків».
2. Своєю матінкою називала вербу
Б Мавка.
3. «Великий артист зору», «всеобіймаюче око України» (I. Франко). Його твори — «сміх крізь сльози». Так сказано про письменника.
А I. Нечуя-Левицького.
4. У розбійницькому гнізді розпочалося кохання
А Чіпки й Галі.
5. Кононівським полям присвячено твір
Б «Intermezzo».
6. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! // Я в серці маю те, що не вмирає, — говорить головна героїня твору
А «Лісова пісня».
7. Icтopiя злочинця на широкому тлі суспільних подій другої половини XIX століття показано в o6paзі
А Нечипора.
8. В житті мене ти й знать не знаєш, // Ідеш по вулиці — минаєш, // Вклонюся — навіть не зирнеш // I головою не кивнеш», — докоряє своїй коханій ліричний герой твору
В «Чого являєшся мені...».
9. Установіть відповідність між персонажами одного твору.
1 Юра — Б Палагна.
2 Степан — Г Націєвський.
3 Зося — Д Марта.
4 Галя — В Христя.
10. Установіть відповідність між віршем i видом лірики, до якого він належить.
1 «Блакитна Панна» — Д пейзажна.
2 «Гімн» — Б громадянська.
3 «Чого являєшся мені...» — В інтимна.
4 «З журбою радість обнялась...» — Г філософська.
11. Напишіть власне висловлення (не менше 150 слів) за тезою, сформульованою самостійно на основі викладеної нижче проблеми.
Майже щодня ми мовчки спостерігаємо, як у парку гуляють молоді матусі з дитячими візочками і при цьому палять, п’ють пиво або навіть міцніші алкогольні напої. Байдуже проходимо повз любителів собак, які вигулюють своїх улюбленців у пісочницях, дітлахів, які смітять, чіпляються на маленькі деревця. Чи не є ми з нашою байдужістю при цьому співучасниками злочину проти природи, проти себе?
Наведіть із вивчених у 10 класі літературних творів і власних спостережень приклади байдужості, громадянської пасивності, злочинного ставлення до власної особистості, до навколишнього світу. Знайдіть також і позитивні приклади.
Стає очевидним той факт, що проблема байдужості на сьогодні є надзвичайно важливою. В Інтернет-мережі зараз з’являється багато історій про жорстоку, трагічну байдужість до людей та подій, що відбуваються поблизу. Ці історії просто вражаючі, хоча інколи для допомоги потрібно було витратити кілька хвилин свого життя.
Тому часто виникає питання: «Байдужість — це що: втома, хвороба душі чи проблема сучасності?».
На моє глибоке переконання, байдужість — це хвороба душі, яка може бути викликана різними причинами.
У новелі «Intermezzo» М. Коцюбинський передає стан утоми головного героя, бажання «увільнитись» від «многоголового звіра» обов’язку, від хаосу буття, створеного людиною.
Його душа так переповнена стражданням, що відбувається захисне гальмування, він перестає співпереживати. Проте він же й ненавидить себе за таку байдужість.
Але як не згадати подію, якою захоплюється весь світ: у 1940 році у Варшаві було створене єврейське гетто — 500 000 приречених нацистами на ліквідацію євреїв. Польський народ в більшості своїй сприйняв це байдуже. Але не Ірена Сендлер.
Ця жінка, ризикуючи власним життям, вивезла з Варшавського гетто більше двох з половиною тисяч єврейських дітей. Врятованим Ірена давала нові імена, а списки зі справжніми ховала в порожні пляшки і закопувала в саду, щоб вони не потрапили в руки до нацистів.
Як висновок, можна повторити слова відомого польського поета, прозаїка Бруно Ясенського: «…Бійся байдужих — вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство». Тож, не будьмо байдужими!
ВАРІАНТ 2
1. Про звичаї, традиції, вірування чарівного гуцульського краю йдеться у творі
Г «Тіні забутих предків».
2. Несправедливе ставлення родичів, сварки зробили цю ніжну, поетичну дівчину грубою, як i всі. Це
Г Мелашка.
3. «Великий Сонцепоклонник»; «його проза — це синтез народності i гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівень мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори — це i духовний образ, i суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину», — так П. Кононенко висловився
В про М. Коцюбинського.
4. У повісті «Тіні забутих предків» знайомство Івана й Марічки під час бійки є
В зав’язкою.
5. Проблемі стосунків вождя i народу, відсутності власної державності присвячений твір
Б «Мойсей»
6. «Дочка моя дворянка, а твій син...ні дворянин, ні чиновник... так не. Приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій лінії...», — відповідає сватам
А Мартин Боруля
7. Чом твої очі сяють тим чаром, // Що то запалює серце пожаром? // Ох, тії очі темніші ночі, — // Хто в них задивиться, й сонця не хоче!», — захоплюється очима коханої ліричний герой твору
Г «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»
8. ...Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, // А як прийдеться згинуть за теє — дарма! — говорить лірична героїня вірша
А «Мріє, не зрадь».
9. Установіть відповідність між письменником і художнім напрямом, який переважав у його творчості
1 Леся Українка — Г неоромантизм.
2 В. Стефаник — Б експресіонізм.
3 М. Коцюбинський — А імпресіонізм.
4 I. Нечуй-Левицький — В реалізм.
10. Утворіть пари літературних героїв.
1 Марічка — В Іван.
2 Галя — Б Чіпка.
3 Мотря — А Карпо.
4 Килина — Д Лукаш.
11. Напишіть власне висловлення (не менше 150 слів) за тезою, сформульованою самостійно на основі викладеної нижче проблеми.
Багато дітей, молодих людей із нетерпінням чекають закінчення занять, кінця робочого дня, щоб швидше дістатися до комп’ютера, ноутбука чи планшета й розпочати захопливу гру або спілкування в соціальних мережах. Це просто данина моді, даремне витрачання часу чи цікаве дозвілля, що відволікає від вирішення проблем нинішнього часу?
Як докази наведіть приклади з вивчених у 10 класі життєписів письменників, літературних творів, у яких герої намагаються замкнутись у своєму власному світі, тікають від проблем або, навпаки, знаходять у собі сили розв’язувати найскладніші проблеми, долаючи всі труднощі.
Медики розвинених країн б’ють на сполох. Молодь все більше часу проводить за комп’ютером, віддаючи перевагу віртуальному світу над реальним. Американський лікар Голдбергом кілька років придумав спеціальний термін «інтернет-залежність». До речі, у США інтернет-залежність вважають офіційним діагнозом і лікують психологи і психіатри.
Тому й логічним постає питання: «Чи може комп’ютер замінити спілкування з людьми?».
На мою думку, дітям взагалі не потрібен Інтернет. Дитина, що захоплюється Інтернетом, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя. Навіть краса природи — і та сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості комп’ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з’являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. А потяг до комп’ютерних ігор — із подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Що вже говорити про інші ігри. Комп’ютерна гра — це особливий, віртуальний світ, де легко задовольнити основні потреби підлітка. Тут можна відчути себе героєм, який може все або багато з того, що забороняється йому в реальному світі. Тут можна самостійно ухвалювати рішення і не боятися відповідальності. Школярі часто йдуть у комп’ютерний світ у пошуках свободи і самоствердження.
Скільки дітей в Україні вже догралося до стану «ігроголіка», ніхто не підраховував. Але що їх багато — вже факт.
Діти, які ночують у приміщенні комп’ютерних залів, — реальність сьогоднішнього дня. Наслідки для молодого організму виявляються пізніше. Наприклад, втрата зору, дратівливість, підвищена збудливість і стомлюваність, порушення сну або, навпаки, сонливість.
Хтось скаже, що комп’ютер для нього — це засіб для спілкування та навчання. Частково це так. Наприклад, коли необхідно знайти потрібну інформацію, щоб підготувати презентацію на урок.
Але сурогатне спілкування не замінить нормального діалогу з іншими людьми, друзями.
Не секрет, що сьогодні українським школярам зробити домашнє завдання — не проблема. Але ж школярі та студенти просто перестають мислити. Яких ми спеціалістів отримуємо сьогодні.
Як доказ, що можна не замкнутись у своєму власному світі, втікаючи від проблем, а знаходити у собі сили розв’язувати найскладніші проблеми, долаючи всі труднощі, можна навести життєву і творчу діяльність Лесі Українки. Першу поезію вона написала у дев’ять років. Через хворобу вчилася вдома. Однак її ерудиція, знання з різних галузей мистецтва й науки викликали подив. Леся Українка володіла майже всіма основними європейськими мовами, а також старогрецькою та латинською. Французькою, німецькою, італійською могла писати вірші, ґрунтовно знала вітчизняну й світову літературу.
Сильні, вольові особи можуть перемкнути свою увагу на щось інше, наприклад, сходити на справжню риболовлю, відвідати музей, знайти інше захоплення.
Можна зробити висновок, що, захопившись комп’ютером, дитина реалізує свої сили і здібності у віртуальному світі, а особистісне зростання у світі реальному йде на задній план. Втеча у віртуальний світ серйозно деформує особистість, а у молодої людини зникає відчуття реальності.