Самостійна робота 10. Володимир Винниченко

ВАРІАНТ 1

1. Про який час йдеться у творі В. Винниченка «Момент»?

Перші десятиліття XX століття, передреволюційні події на Україні.

2. Визначте проблематику новели В. Винниченка «Момент».

Новела «Момент» — це справжня перлина творчості Винниченка. Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей. Це проблеми любові і щастя людини, миті як вічності, гармонії людини і природи, смисл щастя, сенс людського життя, швидкоплинність людського життя тощо.

3. Чому твір В. Винниченка «Момент» має таку назву?

На мою думку, це твір має таку назву, тому що герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить (звідси й назва новели «Момент») — і зникло разом із чарівною панною: «Вона тихо пішла, а я сидів, і в мені з мукою щеміло осиротіле щастя. Наді мною синіло небо, і сонце палило мою похилену непокриту голову, а в душу вростав і вбирався в журні, прекрасні, чисті квіти минулого образ панни..».

4. Укажіть за наведеною цитатою елемент сюжету новели В. Винниченка «Момент».

Я випустив руку її, зігнувся і кинувся вперед. Хруснули гілки, але, здавалось, зашумів весь ліс, замиготіли стовбури, вдарив світ, в очах промайнула картина якоїсь довгої рівної просіки, і разом хтось десь крикнув, ... якісь кущі, вітер в вухах. І щось велике, горде, могуче в грудях, щось легке, широке, як небо, як повітря гір, як могучий потік. Летіли озираючись, блискаючи очима. А за нами понуро одсувалась назад стіна лісу, одсувався наш сон, кошмар, наша таємна вогкість смерті.

Кульмінація.

5. Назвіть ім’я героїні

Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом’яним бриликом на колінях, з здивовано направленими на мене очима. А очі як у зляканої лані, променисті чисті великі. Я рішуче нічого ніколи не мав проти гарненьких панн, але в повітці, на соломі, в подвір’ї контрабандиста...

панночка Муся (Марія).

6. Як називають художній прийом, про який свідчить висловлювання на початку твору «I раз Шехерезада так почав своє оповідання»?

Пряма експозиція.

7. Укажіть визначальний художній засіб у наведеному уривку.

Ми їхали якимсь лугом поза городами. Верби схилялися над нами, і мені чогось жаль було їх, цих любих, добродушних, невередливих верб.

Епітет.

8. Доведіть слушність твердження I. Франка, який назвав В. Винниченка «майстром психологічного аналізу».

Іван Франко дав універсальне визначення своєрідності нової прози, яке стосується і Винниченка – таку прозу пишуть «засівши в душу» своїх героїв.

Уже в ранній період творчості письменник зовсім пориває з народницькою прозою, відмовляється від етнографізму. Молодий Винниченко сконцентровується на власному погляді, виявляє своєрідний талант сміливого, нещадного спостерігача. Творцеві притаманне вміння кількома штрихами, немов непомітно, підкреслити невловимі психічні переживання своїх героїв, подати яскравий психологічний аналіз. Він володіє небуденним хистом до побудови соціальних і психологічних контрастів, що поряд з іншими художніми особливостями лягли в основу його творчого методу. Майстерно використовуючи їх, він домагається того, що увага читача весь час напружена. В. Винниченко експериментує з мовою своїх героїв, використовував у творах східні й західні діалекти, не говорячи вже про типовий для наддніпрянської України сумнозвісний «суржик», з допомогою якого відтворює мовні характеристичні особливості, що мали і мають місце серед значної частини зрусифікованої української громадськості.

Досить згадати, як письменник Винниченко тонко відчуває і вдало передає глибину дитячого світосприймання і світобачення в оповіданні «Федько-халамидник».

Знайомство з героями новели «Момент» відбувається в складній для них ситуації — вони опинилися на межі життя і смерті. Ці години життя прискорили їхнє усвідомлення того, що щастя — лише мить. Віддаючись революції, спільній справі, вони не мали права на довготривалі плани. Не випадково автор підкреслює, що саме тоді, коли Муся зрозуміла пристрасний погляд свого товариша, його спроби «пригорнутись ближче… і притулитись лицем до плеча…», вона стримує свої почуття до моменту, коли небезпека відступить і крихка надія на свободу зажевріє попереду. Такий вчинок свідчить не про байдужість і тиск моралі та етикету, а про відповідальність, осмисленість та глибину почуттів. Героїня Винниченкового твору напруженням усіх сил долає загрозу смерті, і саме це сприймається нею як щастя: «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя». Саме межова ситуація змушує героїв відчути справжню суть життя, у якому кохання є життєдайною силою.

9. Визначте за цитатою декілька характерних рис літературного стилю, у якому написано твір.

Ліс помирився з нами й провадив далі своє життя, життя кохання, народження, росту. На блідих квіточках кущів діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі; дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялися на нас і несподівано зливались в обіймах. Літали сплетені коханням метелики або в щасливому безсиллі сиділи на листку й поводили вусиками. В траві парами кишіли кузьки. Одбувався великий, прекрасний процес життя.

В новелі «Момент» імпресіонізм з елементами неоромантизму виразно домінує.

Нам відомо, що для імпресіоністів немає чіткого поділу на прекрасне й потворне. Важливішою є переконливість вражень. На перше місце виходить пейзаж як засіб розкриття внутрішнього світу персонажа. Він стає динамічним, мінливим, митці роблять акцент на окремих виразних деталях.

У цьому уривку усе навколишнє читач «бачить» і сприймає через внутрішній світ головного героя: «Ліс помирився з нами..», «Одбувався великий, прекрасний процес життя».

Багатство зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події: «На блідих квіточках кущів діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі…», «дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку … несподівано зливались в обіймах. Літали сплетені коханням метелики або… сиділи на листку й поводили вусиками. В траві парами кишіли кузьки».

Ця кольорова палітра, гама звуків ужита не лише в прямому значенні, а й набуває символічного. Ліс — це не тільки територія, де ростуть дерева, а й межа, кордон, стіна, за якою — невідомість і небезпека.

Він є також символом внутрішніх обмежень у стосунках героїв. Автор відтворює миттєвості буття, звертає увагу читача на неповторність кожного моменту. Отже, пейзаж у творі сприймається крізь призму душевного стану оповідача, що є, по суті, імпресіоністичним прийомом.

10. Укажіть одну зі спільних рис новели й оповідання.

Можна виділити декілька спільних рис між оповіданням і новелою як малими епічними жанрами, а саме:

1) прозова форма та невеликий обсяг;

2) нетривалий час дії;

3) основних дійових осіб три-чотири;

4) стислість описів і розповіді про події та персонажів.

11. Визначте художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті твору. Поясніть їхню роль.

Старі товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас в свої зрадливі обійми. Стрункі берези, білі, мов оголені до пояса, соромливо стояли між дубами і ховалися за ними. Здивовано перестрибували з гілки на гілку якісь пташки.

Художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті твору:

— епітети: старі товсті дуби; волохаті руки-віти; широко розставивши; зрадливі обійми; стрункі берези, білі; соромливо стояли; мов оголені до пояса; здивовано перестрибували.

— уособлення як різновид метафори: дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас; берези… стояли між дубами і ховалися за ними.

— інверсія: Здивовано перестрибували з гілки на гілку якісь пташки.

У цьому психологічному пейзажі епітети та метафори є засобом непрямого психологізму: в ньому, перш за все, важливе відображення характеру та настрою дійових осіб, а не зображення образу природи.

Психологічною паралеллю до особистості людини виступають окремі природні образи: наприклад, образ берези як компонент психологічної паралелі свідчить про м’якість, відкритість характеру, образ дуба – про міцність, силу.

Отже, ми бачимо, що дані художні засоби допомагають автору створити художній образ, а читачу поринути в світ художнього твору, розкрити авторський задум. 

ВАРІАНТ 2

1. Яка тема твору В. Винниченка «Момент»

Темою новели є історія короткої любові двох молодих людей (революціонером і панною) у межовій ситуації між життям і смертю.

2. У якому літературному стилі написано новелу «Момент»?

Імпресіонізм.

3. Укажіть основну думку твору В. Винниченка «Момент».

Основна думка твору В. Винниченка «Момент»: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.

4. Визначте за наведеною цитатою елемент сюжету новели В. Винниченка «Момент».

Вона тихо пішла, а я сидів, і в мені з мукою щеміло осиротіле щастя. Наді мною синіло небо, і сонце палило мою похилену непокриту голову, а в душу вростав і вбирався в журні, прекрасні, чисті квіти минулого образ панни.

Розв’язка.

5. Назвіть ім’я героя.

...Був чоловік поважний i випускати з себе слів без потреби не любив. Сам був «парнишка» дебелий, «гвардійонець», як казали його односельчани, i на всіх через те дивився завжди згори вниз. Ступав помалу, важко, серйозно i навіть, коли ловили його «харцизники», не мінявся, тільки ще більш насуплювався, очі робились ще меншими, колючими i страшно якось біліли губи.

Контрабандист Семен Пустун.

6. На які обставини дії, що відбувається у творі, вказує його підзаголовок?

Однією з особливостей композиції твору є наявність подвійного оповідача. Така оповідна стратегія — ускладнена — характерна для неореалізму. Історію короткого кохання чоловіка й жінки переповідає один із ув’язнених, який слухав колись у камері іншого в’язня, «Шехерезаду», що розважав слухачів пригодами зі свого минулого.

Звідси — підзаголовок «Із оповідань тюремної Шехерезади», що є алюзією на східну збірку казок «Тисяча й одна ніч», у якій дружина царя Шахрияра, на ім’я Шехерезада, розповідає йому щоночі по одній захопливій історії. Такий художній прийом дає можливість авторові ніби зсередини дослідити найтонші порухи душі героя в межовій ситуації й таким чином поглибити психологізм зображення.

7. Укажіть визначальний художній засіб у наведеному уривку.

На величезній його спині сидів цілий ряд блискучих, маленьких, чепурненьких мушок. Коли він робив якийсь поривчастий рух, вони спурхували i прудко літали над спиною, неначе чайки в морі понад скелею. Потім знов сідали i сиділи якось надзвичайно недвижно, ніби пильно вдивлялися в мене.

Визначальний художній засіб — це епітет: величезна спина, цілий ряд, блискучі, маленькі, чепурненькі мушки, поривчастий рух, сиділи якось надзвичайно недвижно, пильно вдивлялися.

8. Чому I. Франко сказав про В. Винниченка: «I відкіля ти взявся у нас такий...»?

В багатогранній літературно-критичній спадщині І. Франка помітне місце належить працям, у яких визначний письменник і літературознавець захоплено відгукується на появу друком перших повістей і оповідань В. Винниченка. Захоплення поєднується з глибоким аналізом творчих здобутків молодого автора та з’ясуванням провідних рис його своєрідного художнього стилю. Наприклад, аналізуючи повість «Голота», І. Франко пише: «Винниченко малює нам з великою силою і вірністю немов серце тої верстви – нутро «чорної кухні» при панській економії, немов оазис сірої барви між селом з його густою недолею та рідкою поезією і панським двором у блискучім освітленню».

Гранична натуралістична конкретика, чуйність не лише до контрастів, а й до нюансів людського буття, за спостереженнями І. Франка, підноситься в творах В. Винниченка до образності символічного характеру.

Суттєвою рисою модерної епічної прози, на думку І. Франка є новий рівень психологізму, виразний і в творах В. Винниченка. Описи зовнішніх явищ і подій подаються не безпосередньо, а крізь призму світосприймання персонажів. Цим зумовлене звернення до інших мистецтв та літературних родів, до збагачення письма за рахунок орієнтації на притаманні їм художні засоби. Як наголошує І. Франко, особливе значення в стильовій структурі ранньої прози В. Винниченка набувають такі риси як музикальність, ліризм, особливо ж пластичність, мальовничість та драматизм.

Тож не дивно, що у критичній статті «Новини нашої літератури» І. Франко так емоційно оцінив збірку оповідань «Краса і сила»: «І відкіля ти такий узявся?» — так і хочеться запитати д. Винниченка, читаючи його новели..». В статті «Південноруська література», подавши імена новочасних письменників, І. Франко знову звертає особливу увагу на Винниченка. Перелік імен, якому передує уточнення тези про «свіжість і гармонійність таланту» М. Коцюбинського, завершується в такий спосіб: «...і найяскравіший з початкуючих талантів – Винниченко».

9. — Слухайте! — раптом зупинилася панна. — Як мене вб’ють, а ви зостанетесь живі, напишіть по такій адресі… — Вона сказала адресу й кілька раз повторила її. — Напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого. Чуєте? Зробите?» Як це висловлювання характеризує героїню В. Винниченка «Момент»?

Панночка Муся, героїня твору, є представницею нового покоління жінок.

Умови становлення її характеру залишаються поза текстом, у новелі вона представлена вже цілком сформованою особистістю. Дівчина ніжна, жіночна, про що свідчить її портрет. Художня деталь — «очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі» — щоразу відображає інший стан її душі — кокетування, переляк, закоханість. У Мусі, попри міське походження, наявна якась потужна природна сила, що споріднює її в моменти небезпеки чи з диким звіром, чи з прекрасною ланню: «Я озирався й дивився на Мусю; з висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким».

У стосунках із «Шехерезадою» вона ніжна й кокетлива, водночас стає рішучою в миттєвості небезпеки й навіть готова позбавити себе життя, аби не датися в руки поліції. Можливу смерть панночка сприймає як кінцевий пункт свого існування, але хоче залишатися живою хоча б у пам’яті знайомих. Тому й кілька разів наказує своєму випадковому супутникові в разі її смерті написати вісточку, що вона загинула так, «як умирають ті, які дуже люблять життя».

Перед нами сильна, індивідуально цілісна особистість, що силою духу підноситься над обставинами, заперечує міщанство й виступає поборниками індивідуальної свободи.

10. Укажіть одну з відмінних ознак новели й оповідання.

Оповідання і новела відносяться до розповідного епічного жанру і володіють деякими загальними характерними рисами, але між ними існують і відмітні жанрові особливості.

Наприклад, для новели характерний нейтральний стиль викладу, в той час як в оповіданні використовується авторська оціночна характеристика персонажів чи подій.

11. Визначте художньо-виражальні засоби в наведеному фрагмента твору. Поясніть їхню роль.

Берези визирали з-за дубів і безгучно, радісно сміялися; дуби ласкаво, поважно посміхались в свої кудлаті вуса; метелики й кузьки сміливіше пурхали, повзали. А там, далеко, десь у вогкій глибині, в таємній напівтьмі лісу, ждала смерть. Хай жде! Хай жде, чорна, слизька, огидлива.

Художньо-виражальні засоби в наведеному фрагмента твору:

— епітет: безгучно, радісно сміялися; ласкаво, поважно посміхались; кудлаті вуса; сміливіше пурхали; вогкій глибині; таємній напівтьмі лісу; смерть… чорна, слизька, огидлива.

— уособлення як різновид метафори: берези визирали, сміялися; дуби … посміхались; ждала смерть.

— інверсія: А там, далеко, десь у вогкій глибині, в таємній напівтьмі лісу, ждала смерть. Хай жде! Хай жде, чорна, слизька, огидлива.

Роль цих художніх засобів надзвичайно цікава. Вони надають тексту яскравості, підсилюють емоційний вплив, привертають увагу читача і слухача до тексту. Художні засоби допомагають автору створити художній образ, а читачу поринути в світ художнього твору, розкрити авторський задум.

Наприклад, використані епітети підсилюють виразність, образність мови твору; виділяють характерну рису кожного предмета, підкреслюють його індивідуальні ознаки; викликають певне емоційне ставлення до них. Так, епітети — чорна, слизька, огидлива (смерть) — виражають відношення героїв до цього явища.

Через уособлення як різновид метафори — берези визирали, сміялися; дуби … посміхались; ждала смерть — не тільки підсилюється видимість і наочність опису природи, але й передається неповторність, індивідуальність сприйняття її героями твору у складний момент їхнього життя.