Самостійна робота 5. Іван Франко
ВАРІАНТ 1
1. Вічний революціонер у вірші I. Франка «Гімн» — це...
А «дух, наука, думка, воля»
2. Вірш I. Франка «Сікстинська мадонна» написано у формі
Б сонета
3. Поясніть виділене слово у вірші. Франка «Чого являєшся мені...»
Вклонюся — навіть не зирнеш // I головою не кивнеш, // Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, // Як я люблю тебе без тями... .
Б без пам’яті Г
4. Поезія I. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» наложить до л1рики
Г інтимної.
5. Позначте синонім до виділеного слова в уривку з вірша I. Франка «Декадент». . Я декадент? Се новина для мене! //,Ти взяв один з мого. життя момент... ,
Б песиміст
6. Укажіть визначальні художні засоби в уривку з вірша I. Франка «Чого являєшся мені ...».
I того дива золотого // Зазнає щастя молодого, // Бажаного, страшного того // Гріха!
В епітети й інверсія.
7. Установіть правильну послідовність подій у творі І. Франка «Мойсей».
1 — Г Під подертими шатрами спить // Кочовисько ледаче...
2 — В Авірон радить край Мадіам, // А Датан іще далі
3 — А Як зійшлися колись дерева // на широкім роздоллі. // Оберімо собі короля // по своїй вольній волі.
4 — Б Аж тепер усумнився в своє // Реформаторське діло?.
8. Установіть відповідність між поетичними рядками й назвою твору.
1 Ой ти, дівчино, ясная зоре! // Ти мої радощі, ти моє горе!» — Г «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»
2 Вклонюся — навіть не зирнеш // I головою не кивнеш, // Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, // Як я люблю тебе без тями. — А «Чого являєшся мені...»
3 Biчнo жить і любить! День за днем! День від дня! // А життя — то борня! А любов — то брехня! — Б «Легенда про вічне життя».
4 Не ридатъ, а добувать // Хоч синам, як не собі // Кращу долю в боротьбі. — В «Гімн».
9. Які вірші І. Франка стали народними піснями й чому?
На твори І. Франка було написано близько двохсот композицій, а на окремі твори по декілька. У першу чергу це пісня Віталія Козловського "Чого являєшся мені у сні".М. Лисенко, видатний український композитор, на тексти Івана Франка написав шість романсів. Його поезію «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» на музику поклав композитор А.Кос-Анатольський. Вона входить до репертуару найкращих тенорів світу.
До пісень та романсів відносимо вірші «Зелений явір, зелений явір», «Ой ти, дубочку кучерявий», «Ой жалю мій, жалю», «Отсе тая стежечка»та інші.
Поезії І. Я. Франка близькі до народної творчості своєю глибиною і простотою, побудовані на народнопісенній основі (повтори, психологічні паралелізми, пейзажні зачини), але сповнені власних болісних переживання, бурхливих і пристрасних. Багато хто, співаючи їх, забуває про те, що створені вони професійним поетом. І це найбільше визнання для творця. Завдяки величезному таланту поета його прекрасні, незрівнянні поезії стали співзвучні з народною творчістю. Тим і зумовлене їхнє безсмертя, їхнє життя в народі, в поколіннях минулих і майбутніх.
10. Доведіть на основі слів літературного героя вірша «Декадент»
Поки живий, я хочу справді жити, // А боротьби життя мені не страх, — що це переконання самого автора, доведені його життям.
«Лиш боротись — значить жить» — це заповіт, якого Іван Франко – найвидатніший світоч гуманізму, свободи і духовної величі людини - тримався протягом усього свого життя. Один із найвпливовіших митців і мислителів Європи, громадський діяч, він присвятив себе народові, підніс рідне слово до високих вершин мистецтва. Іван Якович відзначався титанічною працездатністю, залишивши нащадкам величезну духовну спадщину, що осяює наш шлях і нині. Він прозрів поступ людства, був невтомним творцем духовно-національного відродження України та її державності. У творчості органічно поєднав національну своєрідність сприйняття художнього світу та загальнолюдські ідеали.
ВАРІАНТ 2
1. Революціонер у вірші I. Франка «Гімн» закликає до боротьби за краще життя за допомогою
В науки, вільної думки
2. Заповніть пропуск у цитаті з вірша I. Франка.
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче ... ?
А терня.
3. Полотно «Сікстинська мадонна», про яке згадується в однойменному вірші I. Франка, написане художником
В Рафаелем Санті.
4. У «Другому жмутку» збірки I. Франка «3ів’яле листя» переважають мотиви
А фольклорно-пісенні.
5. Олександр Великий є героєм поетичного твору I. Франка
Б «Легенда про вічне життя».
6. «...Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з своєї висоти!» — звертається ліричний герой твору I. Франка
Б до Сикстинської Мадонни.
7. Установіть послідовність епізодів у творі Франка «Легенда про вічне життя».
1 — В Аскет мовить://«Хоч яке се життя і трудне, і сумне,// Дай, щоб старість і смерть оминули мене».
2 — А Шкаралющу в огонь, а розкусиш зерно, Дасть тобі молодим вічно жити воно.
3 — Г Вічно жить молодим, а без нього? О ні! Краще він хай живе, дасть безсмертя й мені!
4 — Б I в тріскучий огонь із пахучих полін Чудодійний горіх бистро кидає він.
8. Установіть відповідність між назвою вірша й рядками з нього.
1 «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» — В Ox, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
2 «Легенда про вічне життя» — Б Та ось сумніви в серці повстали страшні: // «Вічно жить — молодим — ну, пощо се мені? // Чи вертати у світ, де панує борба? // Чи ось тут вічно жить? Се ж безумство xi6a!»
3 «Мойсей» — Д Твоїм будущим душу я тривожу, // Вiд сорому, який нащадків пізних // Палитиме, заснути я не можу.
4 «Чого являєшся мені...» — А В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, I з нього визвала одні Оті ридання голосні.
9. Як I. Франко пов’язав біблійний сюжет поеми «Мойсей» з Україною?
За основу сюжету взято біблійну історію про старозавітного пророка Мойсея, який вивів єврейський народ із єгипетської неволі. І. Франко так визначив тему твору: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основа на біблійнім оповіданні».
Пролог промовисто засвідчує, що поема спроектована в сучасну для автора українську дійсність, адже в ньому поет (який у цьому разі цілком ототожнює себе з ліричним героєм) безпосередньо звертається до рідного народу:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу…
У поемі І. Франка йдеться лише про останні роки життя Мойсея, зневіру юдейського народу дійти до Землі Обітованої, втому пророка від багаторічної безрезультатності титанічної праці.
Мойсей у поемі українського автора – людина в літах, проте молодечий запал і сила духу пророка допомагають йому протистояти ворохобникам і пораженцям Авірону й Датану, притлумлювати болісні душевні сумніви, бажати власному народові гідного життя. Заслуговує уваги суперечка Мойсея з Єговою, у якій пророка виведено сміливим оборонцем свого народу.
Крім проблеми провідника нації, в поемі «Мойсей» гостро постає питання відступництва і зради. Образи Авірона й Датана у творі мають важливе психологічне навантаження й засвідчують домінування користолюбності й пристосуванства серед народу, який довго скнів у становищі рабів. Злий дух – Азазель – не так спокусник, як темний бік колективного несвідомого народу.
У творі порушено широке коло загально духовних і національних проб лем, які, на думку письменника, є життєво важливими для українців.
10. Розкрийте філософський зміст «Легенди про вічне життя» I. Франка.
Високохудожньою є, написана двовіршем. Сюжет «Легенди про вічне життя» І. Я. Франка — це шлях до пізнання ідеї, образного судження про людину і світ. Чудодійний горіх, що приносить безсмертя, випрошений аскетом у богині, потрапляє до Олександра Македонського, який віддає його красуні-дружині Роксані, а вона дарує його своєму коханцеві — генералові Птолемею, натомість Олександрові підсипає отруту. Птолемей віддаровує чудо-горіх куртизанці, що полонила його серце, а ця «пропаща жінка» простягає безцінний дар цареві, почувши, що він смертельно хворий. Куртизанка виявилася більш милосердною, ніж дружина вавилонського царя. Македонський довідується про мандри горіха і бажає краще померти, ніж жити «в сітях брехні»і зради, а тому кидає горіх у вогонь: «А без щастя, без віри й любові внутрі / Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі!» Він ототожнює зраду, відступ як духовну смерть, руйнування цілісності духу, гармонії. Через розвиток сюжету Франко зображує трагедію, а водночас і прозріння людини, яка не може жити в сітях лицемірства, облесливої любові, ошуканства. Аморальна особа стає «порожнім горіхом» і тільки моральне очищення може порятувати її від духовної смерті. У такому нерозривному зв’язку високої духовності і моральності й забезпечується людині безсмертя.