Самостійна робота 7. Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська
ВАРІАНТ 1
1. «Intermezzo» у М. Коцюбинського — це
Б перепочинок, духовне відродження людини серед природи.
2. Новелу «Intermezzo» створено в стилі
A імпресіонізму.
3. Заповніть пропуск у цитаті з повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Ага! Се, певно, ... дівка! I, не думавши довго, ударив її в лице. Вона скривилась, притулила руками до грудей сорочку і почала тікати.
В Гутенюкова.
4. Визначте символічне значення уривка з повісті «Тіні забутих предків».
— А нашо ж ти б’єш си?
— А ти нашо коло воза стояла?
Вона подумала трохи, не знаючи, що одповісти, і почала шукать щось за пазухою. Витягла врешті довгий цукерок.
— Ади!
Половину вкусила, а другу поважним, повним довір’я рухом подала йому.
— На!
Він завагався, але узяв.
В щедрість дівочої душі.
5. Укажіть визначальний художньо-виражальний засіб у поданому фрагменті.
Я відчуваю, як життя лежать переді мною не як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення, але як би один пишний, святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий образ або як немов яка соната.
Б епітети.
6. Твір О. Кобилянської «Impromtu phantasie» має характер
А автобіографічний
7. Установіть правильну послідовність подій у творі О. Кобилянської «Valse mélancolique».
1 — В Марта й Ганнуся вибирають co6i третю мешканку у квартиру.
2 — Б У Софії зламалося піаніно.
3 — Г Ганнуся їде в Італію.
4 — А Марта одружується з професором.
8. Установіть відповідність між образами з новели М, Коцюбинського «Intermezzo» та їхніми символічними значеннями.
1 вівчарки — А суспільні стани;
2 жайворонки — Б творче піднесення;
3 сонце — В вічність, космос;
4 ниви у червні — Г сила, енергія.
9. Укажіть термін за його визначенням.
Епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ i глибиною ïx розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
Повість.
10. Основними думками у творі О. Кобилянської «Impromtu phantasie» є
Я думаю, що основні думки у творі О. Кобилянської «Impromtu phantasie» висловлює героїня твору, яка у своїй розповіді роздумує над тим, як склалося її життя: «І що я помимо того, що в моїх жилах пливе кров будучини, не маю будучини, не маю в житті своїм полудня?». Тобто, героїня піймає надзвичайно складні питання, а саме: «Що таке людина і яка її доля?».
Наступне питання не менш складне. Героїня роздумує про своє покликання: «Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти жадобу краси. Чому се їй ніколи не вдавалось?». Глибоко в душі вона відчуває, що саме музика була її долею: «Коли чую музику — готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча...», але героїня вибрала іншу дорогу, і це постійно тривожить її душу: «Що се є, що крізь усей той блиск, котрий хвилює так розкішно крізь мою душу... в’ється щось, немов жалібний креповий флер!».
ВАРІАНТ 2
1. Основною ідеєю новели М. Коцюбинського «Intermezzo» є
А утвердження важливості місії митця в суспільстві.
2. Кульмінацією новели М. Коцюбинського «Intermezzo» є
В зустріч iз селянином.
3. Укажіть значення слова, виділеного в цитаті з повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній, і маржина десь танула так, як по горах весною сніги.
Б худоба.
4. Укажіть пропущену назву річки, біля якої відбувається дія повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Не знати, чи то вічний шум ... і скарги гірських потоків, що сповнили самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі.
А Черемошу
5. Укажіть визначальний художньо-виражальний засіб у поданому фрагменті.
Так, немов музика. Солодкі, упоюючі, вбиваючі.. а одначе! ...одначе! Я не вчилася музики ніколи. Я ніколи, ніколи не могла «Impromtu phantasie» сама грати!
Г епітети
6. Марта, героїня твору О. Кобилянської «Valse mélancolique» займалася
В викладацькою діяльністю
7. Установіть правильну послідовність подій у творі О. Кобилянської «Valse mélancolique».
1 — А Дівчата шукають третього компаньона.
2 — Г Марта страждає без уваги молодого професора.
3 — В Софія зачаровує грою «Valse mélancolique».
4 — Б Син Марти грає на фортеп’яно Софії.
8. Установіть відповідність між висловлюванням і героєм твору, якому воно належить.
1 Ізгадай мні, мій миленький, // Два рази на днину, // А я тебе ізгадаю // Сім раз на годину. — Б Марічка.
2 Я заклинаю вас, громи й громовенята, тучі і тученята, я розганяю тебе, фортуно, наліво, на ліси й води... Іди рознесися, як вітер по світі... Розсядься і розситися, ти тут сили не маєш... — Д Юра.
3 Овва! То вже мені і погуляти не вольно... Я хочу набутись. Раз жиємо на світі. — В Палагна.
4 Ой прибила з полонинки // Білая овечка — // Люблю тебе, файна любко, // Та й твої словечка... — А Іван.
9. Укажіть термін за його визначенням.
Невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою ідеєю називається новелою.
10. Героїні твору О. Кобилянської «Фантазія-експромт» сповідували феміністичні ідеї, і це виявилося у таких їхніх роздумах, як...,
Героїні твору — Марта, Ганнуся та Софія Дорошенко — по-різному висловлюють і утверджують у житті феміністичні ідеї.
Марта «вчилася музики, і язиків, і прерізних робіт ручних, ба — і все інше, що лише можна було, забирала я в себе, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен». Вона найменше говорить про свої погляди, але своїми чинками втілює їх у життя: прагне стати вчителькою — і досягає мети, її кохання закінчується одруженням. Вона не поділяє думки Ганнусі, що «Штука (мистецтво) — то великий чоловік; але я сказала би, що любов — більший». Сімейне щастя Марти — чоловік і син — заслужене й надійне. Вона — коваль цього щастя і його берегиня.
Зі слів Софії, «вродженої артистки», ми дізнаємося про її кохання, про те, що її обраний бачив у ній лише пару для сімейного життя, виявився просто «мужиком». Вона ж прагне вступити до віденської консерваторії, щоб розвивати свій талант, незважаючи на складні життєві випробуваннями, і тепер єдиним своїм коханим вважає лише фортепіано: «Коли сяду до нього, находжу рівновагу свого духу, вертає мені гордість і почуття, що стою високо, високо! Зате я граю йому звуками, яких не почує від нікого, і буду йому грати до останнього свого віддиху...»..
Від розпачу, із жалю за нездійсненими надіями Софія виконує власний твір — високохудожній та унікальний за силою почуттів меланхолійний вальс, слухаючи який, її подруги плачуть від зворушення.
Молода художниця Ганнуся вважає себе улюбленицею долі, пишається власним талантом.
Саме в словах Артистки (так вона називає себе) звучать феміністичні нотки:«Не будемо, приміром, жінками чоловіків або матерями, лише самими жінками. Ти розумієш? Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так уповні...». Дівчина не вважає кохання чимось надзвичайним. Для неї найважливіше — її талант, а ймовірний коханий — лише «живий образ». Одруження для Ганнусі — вибір не серця, а розуму: «Я готова віддати руку першому-ліпшому заможному чоловікові, щоб тим щиріше віддатися штуці (мистецтву)». І своїми вчинками вона підтверджує ці слова. Вона наслідує близьку до чоловічого стилю моду, але не дотримується ритуалу вмивання з кількома краплями парфумів, як її подруга-музика, яка в усьому проявляє себе делікатною і жіночною.
З Італії Ганнуся повернулася з дворічним сином, якого просто називає «хлопець», навіть не задумуючись, що дитина комплексує через відсутність імені. Ганнуся переконана, що її синові батько не потрібен, як і їй — законний чоловік.
«Чоловік? Я не маю «чоловіка». Але хлопець — мій. Я заробляю сама на нього, і він — мій. Ніхто не має права на нього, окрім мене... Але — ти того не розумієш!» — так пояснює вона Марті свій вчинок.
Я думаю, що в даному випадку Ганнуся доводить свої феміністичні ідеї до абсурду і демонструє риси власниці й тирана.