Самостійна робота 8. Василь Стефаник

ВАРІАНТ 1

1. Оберіть правильний варіант відповіді.

Б про еміграцію українців за океан.

 

2. Справжнє ім’я та прізвище Лeci Українки

В Лариса Косач (Квітка).

 

3. У цитаті з вірша Лесі Українки

Так, я хочу крізь сльози сміятись, // Серед лиха співати пісні, // Без ... таки сподіватись, // Жити хочу! Геть думи сумні. пропущено слово

А надії.

 

4. У рядках «Месники дужі приймуть мою зброю, //Кинуться з нею одважно до бою...» Леся Українка говорить про

Б свої вірші.

 

5. Укажіть визначальний художньо-виражальний засіб у рядках з вірша Лесі Українки.

Хто моря переплав і спалив кораблі за собою, Той не вмре, не здобувши нового добра.

Б фразеологізм.

 

6. Заповніть пропуск у цитаті.

Вигострю, виточу ... іскристу, // Стільки достане снаги мені й хисту...

В зброю.

 

7. Установіть правильну послідовність подій у творі Лесі Українки «Лісова пісня».

1 В Дядько Лев розповідає, як він ладнає з лісовими мешканцями.

2Г Лукаш знайомиться з Мавкою.

3 А Мати Лукаша привела Килину для знайомства.

4 Б Лукаш перетворився на вовкулаку.

 

8. Установіть відповідність між назвою вірша й рядками з нього.

1 «Слово, чому ти не твердая криця...» — Г Брязне клинок об залізо кайданів, // Піде луна по твердинях тиранів...

2 «Стояла я i слухала весну...» — Д Вона мені переспівала знов // Те, що давно мені співали мрії.

3 «Contra spem spero!» — Б Я на гору круту крем’яную // Буду камінь важкий підіймать // I, несучи вагу ту страшную, // Буду пісню веселу співать.

4 «Mpiє, не зрадь» — А Я так давно до тебе тужила, // Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей... // А тепер я в тебе останню надію вложила. //  О, не згасни ти, світло безсонних очей!

 

9. Визначте тематику драми-феєрії Лeci Українки «Лісова пісня».

Природа в драмі-феєрії відбиває багатство кольорів у різні пори року, вона «забарвлена» i «озвучена»: кують зозулі, витьохкують солов’ї, «поривчасто зітхає» вітер, «очерет перешіптується з осокою». Персоніфікація природи сягає у творі вcix образів: Водяник, обидві Русалки, Мавка, Лісовик мають людський вигляд, мову, звички, характер. Разом із цими міфічними героями виступають люди — Лукаш, його мати, дядько Лев і Килина з дітьми.

Саме це зображення світу людини і світу природи в їх гармонійних та суперечливих взаєминах і є темою драми-феєрії «Лісова пісня».

 

10. Чому міфічні лісові істоти вороже поставилися до родини Лукаша (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»)?

У царстві природи панують свої закони, i людині не слід втручатися туди, не маючи необхідних знань. Це стверджує авторка образом дядька Лева — гармонійної ланки єднання мудрої людини з прекрасною i мудрою природою, в котрій ніщо не гине, лише переходить в інші форми чи виміри.

А Лукаш, його мати й Килина порушують ці закони. Лукаш зраджує своєму коханню і Лісовик перетворює його на вовкулаку. Мати й Килина, які по над усе прагнуть багатства, але постійно сваряться й бідніють.

Розлючена Килина своїми закляттями перетворює Мавку на вербу, а потім намагається зрубати її, але Перелесник запалює дерево, відтак згорає й хата.

Біля хати Лукаша ріс столітній дуб наче символ єдності людини й природи. Отож, зрізавши й продавши цей дуб, мати й Килина остаточно позбавляють себе можливості влитися в гармонію світу, тобто сягнути щастя.

 ВАРІАНТ 2

1. У новелі В. Стефаника «Камінний хрест» головний герой ставить хреста

В co6i й дружині на власному полі.

 

2. I. Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві»

А Лесю Українку.

 

3. Укажіть значення вислову «Contra spem spero!» в назві вірша Лесі Українки.

Б без надії

 

4. Укажіть рядки з вірша Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця ...» співзвучні його головній думці.

В Ти, моя щира, гартована мова... // Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, // Вражого ж серця клинком не проб’єш...

 

5. Укажіть визначальні художньо-виражальні засоби в рядках з вірша Лесі Українки.

Слово, чому ти не твердая криниця, // Що серед бою так ясно іскриться? // Чом ти не гострий, безжалісний меч, // Той, що здійма вражі голови з плеч?

Б риторичні питання, епітети .

 

6. Заповніть пропуск у цитаті.

I від сліз тих гарячих розтане // Та кора льодовая, міцна, // Може, квіти зійдуть — i настане // Ще й для мене весела ...

Б весна.

 

7. Установіть правильну послідовність подій у творі В. Стефаника «Камінний хрест».

1 Б Іван порається на своїй землі.

2Г Головний герой витягає на co6i хрест i встановлює його на горбі.

3 А Іван одчайдушно танцює з дружиною на проводах

4 В Родина вирушає на вокзал.

 

8. Установіть відповідність між назвою твору й рядками з нього.

1 «Слово, чому ти не твердая криця...» — Д Ми не повинні згинути обоє! // Може, в руках невідомих 6paтів // Станеш ти кращим мечем на катів.

2 «Mpiє, не зрадь» — В …Дай мені крала свої, // хочу їх мата сама...

3 «Стояла я i слухала весну...» —   А Вона мені співала про любов, // Про молодощі радощі, надії...

4 «Contra spem spero!» — В В довгу, темную нічку невидну // Не стулю ні на хвильку очей — // Все шукатиму зірку пpoвідну, // Ясну владарку темних ночей.

 

9. Визначте основні проблеми драми-феєрії Лeci Українки «Ліcoвa пісня».

На мою думку, однією з основних проблем твору є паралелізм-протиставлення світу людини та світу природи. Леся Українка розглядає природу як світ гармонічніший за аніж людський, а отже, саме наближення людини до природи, на погляд авторки, є орієнтиром на шляху до ідеалу, способом самовдосконалення. Кожна дія починається ремаркою-пейзажем, де сконденсована атмосфера, що незабаром запанує у відповідній дії (рання весна — розквіт кохання в душі Лукаша; пізнє літо — в’яне його кохання, а з ним — й одуховленість; пізня осінь — перемога смерті).

Наступна проблема — це взаємозв’язок людини й мистецтва, зокрема у творі «Ліcoвa пісня» музики. Леся Українка переконує, що справжнє мистецтво може породжувати лише чиста, світла душа; саме можливість творити є ознакою такої душі.

Від гри Лукаша на сопілці розвивається, зеленіє, зацвітає все в лісі, прокидається Мавка, і саме ця мелодія пробуджує в ній кохання. Коли ж він зраджує, то втрачає і здатність грати. Коли ж Мавка його рятує, він знову грає на сопілці, і знову твориться диво, ще більше, ніж навесні, — тепер уже посеред сніговію його мелодія, усупереч навіть законам природи, перемагає смерть, приносить у світ тепло, цвітіння, відроджує кохання, щастя, красу.

А основною проблемою є протиставлення чудодійної сили кохання і зради. Лише покохавши одне одного, Мавка й Лукаш стають по-справжньому щасливими, починають жити.

Хоча Лукаш потім зраджує і тим завдає їй болю, Мавка все одно милосердна до нього, рятує й дає шанс для духовного відродження. Не дурна слабодухість чи сліпа сентиментальність змушує її прощати, а саме милосердя, мудрість, яку дарує їй кохання. У Мавки немає ненависті чи жаги помсти до Лукаша, а тільки співчуття й прагнення допомогти «своїм життям до себе дорівнятись» та підтримати.

Проблема зради постає і перед Мавкою. Лісовик дорікає їй, що вона зрадила саму себе і «…низько на дрібні стежки спустилась», що «спустилась» до «служебки, «що працею гіркою / окрайчик щастя хтіла заробити / I не змогла...».

Але на своєму тяжкому шляху Мавка проходить цілу низку випробувань, демонструючи гідність («Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»), шляхетність: «В серці знайшла я теє слово чарівне, / що й озвірілих в люди повертає». Після всіх страждань і образ, пройшовши пекло забуття, Мавка повертається у світ людей, тому що з перших хвилин пробудження на звук Лукашевої сопілки була вірна найвищій любові.

Ще одна проблема, яка порушена у творі, це взаємини між батьками та дітьми (у драмі-феєрії «Ліcoва пісня» — це мати і Лукаш). Вона, звичайно, важлива, але, на мою думку, не виступає основною у цьому творі.

 

10. Чому Лукаш обрав co6i за дружину Килину, а не Мавку (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»)?

Лукаш — звичайний сільський хлопчина й не здогадується, які сили пробудило кохання в лісовій істоті, яке «огнисте диво» оновлення вона пережила.

Він — дитя свого середовища. Як і кожен селянин, він мріє про достаток і господарство. Під впливом владної матері в його характері з’являються користолюбство й підлість. Про свою майбутню дружину він судить як про невсипущу, але дармову наймичку: «Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки…». Яскравий спалах Лукашевого кохання — короткочасний. Лукаш робить своєрідні користолюбні підрахунки, побоюючись, що лісовичка захоче плату за роботу в його господарстві: «То й добре, коли ніхто не завинив нікому. / Ти се сама сказала — пам’ятай».

Килина — молода вдова. Щоб сподобатися Лукашеві, жінка вдає роботящу, старанну, турботливу. Проте вона не може приховати від Мавки своєї суті. «Лукава, як видра», «хижа, наче рись», — так попереджає Мавка Лукаша. Глибока ненависть до Мавки, заздрість, що їй ніколи не буде дано — краси духовної, здатності любити безкорисно, віддано, — викликає з її вуст навіть щодо кволої, змученої, уже схожої на тінь Мавки страшні слова.

Драматизм образу Лукаша — в його роздвоєності, він не усвідомлює свого покликання та мети життя. Герой був наділений високим талантом творця, проте духовна недосконалість не дозволяє йому «своїм життям до себе дорівнятись».

Зворотній зв’язок