Контрольна робота 1. Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми
ВАРІАНТ 1
1. Немає порушень лексичної норми в обох словосполученнях рядка
Г навчальний рік, провідний фахівець
2. Перше із зазначених у дужках слово потрібно вибрати в реченні
Г Спортсмени (взяли участь, прийняли участь) у змаганнях.
3. Лексичної помилки (кальки) немає в реченні
Г Регулярне підживлення має виключне значення для росту рослин.
4. Укажіть слово, лексичне значення якого тлумачиться неправильно
Д Виборчий — той, що обирається голосуванням.
5. Кожен із фразеологізмів має виразне емоційно-експресивне забарвлення в рядку
А взяти себе в руки, пекти раків
6. Укажіть випадок, де неправильно визначено стиль, у якому можуть уживатися фразеологізми.
Б вжити заходів, стягнути штраф — науковий
7. Установить відповідність між іншомовним словом і його тлумаченням
1 рентабельний — Г вигідний, прибутковий;
2 спорадичний — В мимовільний, несподіваний;
3 аналогічний — А подібний, схожий;
4 аутентичний — Б справжній, достовірний.
8. Установіть пари фразеологізмів-синонімів
1 змотати вудки — Д накивати п’ятами
2 собак ганяти — А байдики бити
3 переливати з пустого в порожнє — Б теревені правити
4 не залишити каменя на камені — Г стерти на порох
9. Лексична помилка наявна в реченні
А другому
10. Фразеологізм міститься в реченні
Б третьому.
11. Напишіть невеликий роздум (10-12 речень) на тему «Пізнавай себе, а взнавши, вдосконалюй» (Г. Сковорода). Сформулюйте тезу висловлення, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші думки. Зробіть висновок. У висловленні вживайте синоніми.
Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого,
а не знаємо найпотрібнішого: самих себе.
Г. Сковорода
Сковорода ставить питання про необхідність пізнати самого себе, бо від цього залежить майстерність виконання ролі, а зрештою — і щастя людини. У моралі байки «Бджола та шершень» автор вчить, що щастя це досягалося завдяки моральному самовдосконаленню, душевному спокою і незалежності від пристрастей навколишнього світу, умінню користуватися тим, що є, не прагнучи до неможливого.
Цю ж тему висвітлює поет у 28-й пісні. Автор закликає читача заглибитися в себе, заглянути у свою душу. Там він відшукає свого товариша, другу волю, яка переборе першу — «волю-ад», що символізує людські пристрасті, що вбивають справжню душу і позбавляють людину щастя. Г. Сковорода створює образ «духовного меча», який має очистити душу і, перерісши в мудрість, стати на її сторожі:
Боже! Вислів ти живий!
Хто без тебе не смутний?
Радість i життя єдині,
Рай, солодкість самі нині!
Вбий ти волю злу в нас, володіє хай твій глас!
У «Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя у житті» Сковорода проводить думку, що щастя в гармонійному поєднанні того, що задовольняє внутрішні духовні потребі людини, воно — «всередині нас самих»!
Мислитель не раз ставив перед собою такі запитання: як зробити людину щасливою, що вона повинна знати і вміти для цього? І дійшов висновку, що насамперед вона повинна розібратися в собі, зрозуміти, чого вона варта. Слід починати з себе. Гаслом кожної особистості має стати: «Пізнай себе». Проблема самопізнання у Сковороди є ключем до розуміння його антропоцентризму, бо мислитель вважав, що всі питання й таємниці світу містяться в людині, яка, не пізнавши себе, нічого не може зрозуміти у світі, а пізнавши себе, спроможна збагнути найглибші таємниці Всесвіту.
ВАРІАНТ 2
1. Немає порушень лексичної норми, в обох словосполученнях рядка
Б відкрити фестиваль, надавати послуги
2. Перше із зазначених у дужках слово потрібно вибрати в реченні
В У регіоні (поширюється, розповсюджується) вірус.
3. Лексичної помилки (кальки) немає в реченні
А Місячний кратер являє собою чашоподібне заглиблення.
4. Укажіть слово, лексичне значення якого тлумачиться неправильно.
Г Письменність — система графічних знаків, уживаних для писання.
5. Кожен із фразеологізмів має виразне емоційно-експресивне забарвлення в рядку
Г наполягати на своєму, впадати в око
6. Неправильно визначено стиль, у якому можуть уживатися фразеологізми, у рядку
А левова частка, наріжний камінь — науковий.
7. Установив відповідність маж іншомовним словом та його тлумаченням.
1 легітимний — В законний, такий, що відповідає чинному законодавству;
2 конспіративний — А таємний, підпільний;
3 ідентичний — Г цілком подібний, тотожний;
4 фіктивний — Б недійсний; несправжній.
8. Установив пари фразеологізмів-синонімів.
1 пройти крізь сито й решето — Г бувати в бувальцях
2 пальцем не поворухнути — В сидіти склавши руки
3 Дерти носа — Б кирпу гнути
4 розводити балачки — А точити ляси
9. Лексична помилка наявна в реченні
Г п’ятому.
10. Фразеологізм міститься в реченні
Г шостому
11. Складіть і запишіть невеликий роздум (10-12 речень) на тему «В усякому разі будьмо незлобивими!» (Г. Сковорода). Сформулюйте тезу висловлювання, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші думки. Зробіть висновок. У висловлюванні використайте синоніми.
Життя дається людині один раз, тому так багато хочеться побачити, зрозуміти, досягти. Воно чогось варте, коли людина залишає по собі слід в житті інших людей. Хто я? у чому моє призначення? Ці питання задавала собі кожна людина.
І тут на допомогу приходить Г. С. Сковорода.
У пошуках відповіді на питання «У чому щастя?», філософ дійшов висновку, що однією з умов є дружня симпатія та природна доброзичливість людей один до одного. Він запитував: «Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?». І відповідав: «Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливістю».
Милосердя… це слово, до якого ми останнім часом звертаємося все частіше. Чому? Тому, що наше суспільство втомилося вже від грубощів, несправедливості, черствості душ людських, жорстокості.
Втрачаючи милосердя, ми розучуємося радіти життю, яким би воно не було. Сьогодні мало кому хочеться ділитися своїм щастям з іншими. Але було б так прекрасно не тільки радіти самому та жити сьогоднішнім днем, але й спробувати зробити життя інших набагато легшим, світлішим й радіснішим. Це б принесло радість і нам самим. Кожна посмішка на обличчі людини, якій ти допоміг, робить твоє обличчя щасливішим. З давніх часів відомо, що заподіяне комусь зло повернеться до тебе сторицею і що добро, яке ти комусь зробив, повернеться до тебе. І якщо ми хочемо, щоб до нас ставилися добре, ми самі повинні ставитися добре до навколишніх.
У нас таке коротке життя, тож нехай же не буде місця злим помислам. Хай оживає істина Г. Сковороди: «Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?».