Контрольна робота 4. Складні випадки відмінювання іменників
ВАРІАНТ 1
1. Паралельні закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю) в давальному відмінку однини мають усі іменники в рядку
А Іван, керівник, немовлятко.
2. Паралельні закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю) в місцевому відмінку однини мають усі іменники в рядку
Відповіді немає.
У всіх варіантах відповідей є іменники (вони виділені), які у місцевому відмінку однини не мають паралельного закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю), а лише закінчення – у.
А батько, начальник, але: лід — на/у льоду́.
Б робітник, вовк, але: шлях — на/у шляху́.
Б Василько, але: степ — на/у степу́, дитятко.
Г ягнятко, Івасик, але: вітряк — на/у вітряку́.
3. Однакові закінчення в родовому відмінку множини мають усі іменники в рядку
В кілька (пелюстка), двадцять (гривня) .
4. Варіанти закінчень в орудному відмінку множини мають усі іменники в рядку
Б кінь, крило, чобіт.
5. Правильно утворені всі імена по батькові в рядку
В Наталія Василівна, Назар Олексійович, Віктор Ілліч.
6. Правильно записані всі форми кличного відмінка іменників у рядку
Д Ганно Миколаївно, Андрію Михайловичу, Надіє Вікторівно.
7. Установіть відповідність між рядками іменників III відміни та характеристикою ïx написання у формі орудного відмінка.
1 Усі іменники пишуться з подвоєнням приголосних — відповідь відсутня: А зустріччю, Березанню, але жовчю; Б повістю, папороттю, доповіддю.
2 Усі іменники пишуться без подвоєнням приголосних — Д юність, ясність, нехворощ.
3 Тільки перший іменник пишеться з подвоєнням приголосних — Г ртуть, гордість, мудрість.
4 Тільки останній іменник пишеться з подвоєнням приголосних — В область, кров, ожеледь.
8. Установіть відповідність між характеристикою відмінкових закінчень у давальному відмінку однини та рядками іменників.
1. Уci іменники мають закінчення - oвi — Д командир, Віктор, звір.
2. Уci іменники мають закінчення - eвi — Г лікар, тесляр, одержувач.
3. Тільки перший іменник має закінчення - eвi — А користувач, столяр, муляр.
4. Тільки перший іменник має закінчення - oвi — Б інженер, доповідач, аптекар.
9. Іменник, що вживається тільки в однині, відсутній у реченні
Г сьомому.
10. Іменник з помилкою у відмінковому закінченні є в реченні
Б четвертому.
11. Складіть i запишіть невеликий роздум (10-12 речень) на тему «Мої життєві цінності». Сформулюйте тезу висловлення, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще ілюструватимуть Ваші думки. Зробіть висновок.
Багато хто вважає, що в наш тривожний час, час надзвичайно швидкої, безупинної зміни подій сенс життя полягає в накопиченні матеріальних багатств, у створенні замкненого маленького світу комфорту та байдужості. Не можу приєднатися до такого погляду. Адже без духовних засад світ цей хиткий і дуже не надійний. Ми не будемо жити вічно, і потрібно в першу чергу дбати про те, що справді має цінність.
Я вважаю, що істинними цінностями в житті людини є її родина ближні люди, які ніколи не зрадять, ніколи не кинуть в біді.
Наприклад, у поемі «Катерина» Тарас Шевченко показує ситуацію, коли непослух дівчини в дотриманні патріархальних традицій обертається для неї трагедією.
Герої повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, втративши відчуття родини, черствіють душею через постійні сварки.
Кажучи про цінності, не можна оминути головного героя п’єси І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля». Для батька сімейства, Мартина Борулі, спочатку найважливішим у житті було — це дворянський титул, перейти в «панський» стан. Імпульсивний, фанатично відданий мрії, він зазнає поразки, мало не помирає від образи, розпачу й жалю. Але це була водночас і перемога: він нарешті розуміє, що його родина (дочка, дружина), навіть п’яничка Омелько — це найдорожче: «Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала.»
Отже, я вважаю, що істинними є лише традиційні цінності, які пережили століття і покоління. Вони вічні, і це, на мою думку, кохання, честь, шляхетність, віра, родина. Ними треба дорожити, плекати й ні за яку ціну не втратити.
ВАРІАНТ 2
1. Паралельні закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю) в давальному відмінку однини мають усі іменники в рядку
Б інженер, Павло, журавель.
2. Паралельні закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю) в місцевому відмінку однини мають усі іменники в рядку
Відповіді немає.
У всіх варіантах відповідей є іменники (вони виділені), які у місцевому відмінку однини не мають паралельного закінчення -ові (-еві, -єві) та -у (-ю), а лише закінчення – у.
А полковник, Марчук, але: сніг — на/у снігу́.
Б Петрик, але: парк — на/у па́рку, телятко.
В хлоп’ятко, але: літак — на/у літаку́, чарівник.
Г гурток, працівник, але: сік — на/у соку́.
3. Однакові закінчення в родовому відмінку множини мають усі іменники в рядку
Б усіх (суддя), десять (кілограм).
4. Варіанти закінчень в орудному відмінку множини мають усі іменники в рядку
Д гість, коліно, колесо.
5. Правильно утворенні всі імена по батькові в рядку
Г Ганна Миколаївна, Інна Георгіївна, Юлія Іллівна.
6. Правильно записані всі форми кличного відмінка іменників у рядку
А Михайле Івановичу, Валерію Борисовичу, Лесю Петрівно.
7. Установіть відповідність між рядком іменників III відміни та характеристикою їх написання у формі орудного відмінка
1 Усі іменники пишуться з подвоєнням приголосних — Б суміш, мазь, діагональ.
2 Усі іменники пишуться без подвоєння приголосних — В вість, верф, швидкість.
3 Тільки перший іменник пишеться з подвоєнням приголосних — Г галузь, кількість, честь.
4 Тільки останній іменник пишеться з подвоєнням приголосних — Д користь, злість, Рось.
8. Установіть відповідність між характеристикою відмінкових закінчень у давальному відмінку однини та рядками іменників.
1. Усі іменники мають закінчення - ові — Д комар, пасажир, лицемір.
2. Усі іменники мають закінчення - еві — В слюсар, сторож, шахтар.
3. Тільки перший іменник має закінчення - еві — Г кобзар, бригадир, касир.
4. Тільки перший іменник має закінчення - ові — Б ювіляр, наглядач, Ігор.
9. Іменник, що вживається тільки в однині, є в реченні
В п’ятому.
10. Іменник з помилкою у відмінковому закінченні є в реченні
В шостому.
11. Напишіть невеликий роздум (10-12 речень) на тему «Мої уявлення про життєвий успіх». Сформулюйте тезу висловлення, наведіть два-три переконливі аргументи, що якнайкраще доводитимуть ваші думки. Зробіть висновок.
Кожну людину цікавить його власний успіх. Багато людей орієнтовані на досягнення життєвого успіху в вигляді високого заробітку, престижності, потрапляння в економічні, політичні чи інші соціальні структури. Вони вважають, що життєвий успіх — це кар’єра. Адже вона, ця їхня позиція, ґрунтується на досвіді багатьох поколінь.
Але, на мою думку, життєвий успіх не зводиться до яких би то не було односторонніх компонентів, які часто нав'язуються суспільством.
Я вважаю, що життєвий успіх — це важливий фактор самореалізації людини. Свою позицію хочу підтримати низкою аргументів. Для багатьох видатних людей особистий успіх не байдужий, вони свідомі того, що зроблене ними є цінним, вагомим, хоч і творилося не заради слави.
Пригадується промовистий факт із біографії Григорія Сковороди: філософ відмовився від пропозиції стати «стовпом церкви». «Досить і вас, стовпів неотесаних!» — ця його в’їдлива відповідь сповнена зневаги до сановників, до кар’єризму взагалі.
Або Панас Мирний (П. Я. Рудченко) у своїй службовій кар’єрі пройшов шлях від канцеляриста, помічника бухгалтера аж до статського радника губернського казначейства, що в Російській імперії прирівнювалося до військового чину генерала й посади губернатора. Але завжди мріяв про літературну творчість, і свої твори пише переважно вночі, у листах ділився планами зі старшим братом Іваном, який чи не єдиний з усіх родичів підтримував його мрію. А якими вагомими виявилися здобутки в красному письменстві цього митця!
На мою думку, саме ці досягнення в літературі письменник вважав своїм найкращим успіхом у житті.
Отже, кар’єрист і успішна людина — це різні поняття. Для успішної людини найпершою потребою є праця, і насолоду вона отримує, коли робить її майстерно, причому зовсім не обов’язково переймається кар’єрою або славою. А кар’єрист, женучись за власним успіхом, може знехтувати справу: він не буває по-справжньому надійним, а отже, й успішним.