Самостійна робота 1. Лексична помилка. Лексичне значення слова
ВАРІАНТ 1
1. Лексична помилка є в обох словосполученнях рядка
Б зріст економіки, попав у команду.
2. Слова, вжиті в переносному значенні, є в кожному словосполученні рядка
Г хвиля ніжності, втекти від проблем.
3. Лексичне значення іншомовного слова тлумачиться неправильно в рядку
Г Економічний — який ощадливо витрачає, дотримується економії.
4. Перше із зазначених у дужках слово потрібно вибрати в реченні
Г Для вступу подають (наступні, такі) документи.
5. Неправильно визначено український відповідник до іншомовного слова в рядку
Г полярний — віддалений.
6. Установіть відповідність між рядками словосполучень та їхніми характеристиками.
1 — Д любимий учитель, сіть підприємств, включити світло.
2 — В поступати в університет, закрийте двері, навести приклади
3 — Б провідний фахівець, вартий уваги, багатосторонній аналіз
4 — Г інші види робіт, кредит під заставу майна; надавати послуги.
7. Напишіть стисле повідомлення на тему «Явище суржику в українській мові». Свій виклад проілюструйте прикладами.
Можна розглядати історію суржику як своєрідне віддзеркалення процесів мовної політики, зокрема тривалої насильницької русифікації та її непрогнозованих наслідків. Тож заяви, буцім українська і російська мирно та щасливо співіснують в інформаційному середовищі сучасної України є або наївним виданням бажаного за дійсне, або лукавою маніпуляцією масовою свідомістю. Насправді, залишається досить великою конфліктна напруга поміж українською та російською мовами. Підтверджують це полеміки довкола сфери вжитку української, які раз у раз спалахують у регіонах чи засобах масової інформації, а не раз інспіруються з боку сусідньої держави під маскою захисту прав російськомовного населення. Ці полеміки наочно актуалізують гостроту проблеми, яка залишається невирішеною протягом багатьох літ, а, отже, дає підстави для двозначних трактувань.
Треба мати на увазі, що згубний вплив на нашу мову мають не тільки самі русизми, тобто неунормовані, фонетично чи морфологічно спотворені лексеми, а й інші фактори, які деформують нашу мову, розхитують її зсередини, нівелюють її специфічні особливості й ознаки — усе те, що визначає її самодостатність як окремої мови, позбавляють її здатності протистояти російському впливу.
Абсолютна більшість дослідників схильна вважати, що суржик — скалічена мова українських селян — виникає як наслідок поросійщення в умовах міської комунікації з усім комплексом супровідних психічних і духовно-ментальних деструкцій особистості, яка пристосовує рідну говірку до «городської», престижної мови.
Приклади суржику — назва вул. Басєйна, автобусна зупинка «ст. М. Харьківська», магазин «Чєкушка», цінник «Гірчиця “Крепка”», «Корм для тварын», реклама «Самовирівнювальні суміши для підлоги», «Меблі для вашого образу життя», «Харківський кахель» — лише графічні знаки грандіозної суржикової та й російськомовної аморфності.
ВАРІАНТ 2
1. Лексична помилка є в обох словосполученнях рядка
Г підводити підсумки, привело до тяжких наслідків.
2. Слова, ужиті в переносному значенні, є в кожному словосполученні рядка
Б глибоке почуття, казкова краса
3. Лексичне значення іншомовного слова тлумачиться неправильно в рядку
Г Економний — який стосується економіки, сукупність суспільно-виробничих відносин, господарського життя.
4. Перше із зазначених у дужках слово потрібно вибрати в реченні
В Учні (складають, здають) іспит з математики.
5. Неправильно визначено український відповідник до іншомовного слова в рядку
В дебати — промови
6. Установіть відповідність між рядками словосполучень та їхніми характеристиками.
1.— Д тяжкий характер, закон вступив у силу, займатися в гуртках.
2.— В мілкі гроші, рахувати за необхідне, упереджене ставлення
3.— Г слідкувати за дітьми, виборна посада, підписка на газети
4.— Б рекомендований лист, сприятливі умови, житлова площа.
7. Напишіть стисле пояснення на тему «Чи варто вживати іншомовні слова в українській мові?». Свій виклад проілюструйте прикладами.
Чужомовні слова є наслідком різноманітних зв’язків між народами. Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови. В українській мові, за підрахунками лінгвістів, чужомовні слова становлять приблизно 10 відсотків. Наша мова підпорядковує запозичення своїм фонетичним та граматичним законам, часто виробляє до них синоніми з власного лексичного матеріалу (пор. алфавіт — абетка, пейзаж — краєвид, фон — тло) і не боїться втратити оригінальності та неповторності від уживання певної кількості чужих слів.
Проте запозичати треба лише тоді, коли мова не має власного лексичного позначення для якогось поняття. Часто-густо в усному й писемному спілкуванні мовці вдаються до надуживання чужомовною лексикою через недостатнє знання словесного багатства рідної мови. Чужі слова не загрожуватимуть мові лише тоді, коли, як писав Володимир Самійленко, дотримуватимемося такого принципу — «не цуратися їх (чужих слів), але й не бгати їх у нашу мову без міри».
Саме з цими випадками, тобто з бганням чужих слів без жодної міри, дедалі частіше маємо справу на сторінках преси, в теле- й радіопередачах. На відміну від багатьох цивілізованих країн, де слово може стати надбанням літературної мови тільки після дозволу академічної мовознавчої установи, у нас будь-хто може вживати що завгодно і де завгодно. Замість того, щоб пошукати відповідного слова в далеко не бідній з лексичного погляду рідній мові або надати відомій лексемі нового значення, семантично розширити її, люди бездумно тягнуть чуже. І вже замість збут, організація збуту всюди чуємо й читаємо маркетинг (англ. marketing), замість вкладання (капіталу) — інвестиції (лат. investio), замість управління — менеджмент (англ. management), замість керівник — менеджер (англ. manager), замість зв’язки з громадськістю — транскрибований англійський вислів паблік рилейшнз… Прикладів засмічення української мови зайвими чужими словами безліч.