Самостійна робота 2. Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство української мови. Пароніми
ВАРІАНТ 1
1. Фразеологізм та слово не є синонімами в рядку
А порости травою — відродитися.
2. Неправильно дібрано фразеологічний антоніми в рядку
В як кіт наплакав — крапля в морі.
3. Неправильно вжито пароніми в рядку
Г проголошувати промову, оголошувати суверенітет.
4. Не є синонімічним рядом слова в рядку
Г тихий, нечутний, тонкий
5. Виділені слова не є антонімами в рядку
Д пізній час — вечірній.
6. Установіть відповідність між синонімічними фразеологізмами.
Напускати туману — Г обводити навколо пальця;
пасти задніх — А плентатися у хвості;
собак ганяти — Д не братися за холодну воду;
спинатися на ноги — Б вбиватися в пір’я.
7. Напишіть стисле пояснення на тему «Лексичні синоніми в українській мові». Свій виклад проілюструйте прикладами.
Лексичні синоніми — це близькі або тотожні за значенням слова, які по-різному називають одне і те ж поняття. Синоніми відрізняються один від одного або відтінком значення (близькі), або стилістичним забарвленням (однозначні, тобто тотожні), або тим і іншим ознакою одночасно. Наприклад: рум'яний — рожевий, червонолиций; околиця - окружність, округа (розм.); передчасний — ранній, дочасний.
Виділяються три основних типи синонімів: 1) ідеографічні, або власне семантичні, 2) стильові, 3) власне стилістичні.
Виникнення в мові синонімів зазначених вище типів обумовлено рядом причин. Однією з них є прагнення людини знайти в предмет або явище дійсності якісь нові риси і позначити їх новим словом, схожих за значенням з уже наявними найменуванням цього предмета, явища, якості (наприклад, вживання слів слух, чутка, звістка, звістка, повідомлення та інших для позначення одного поняття).
Синоніми з'являються в мові в зв'язку з проникненням запозичених слів, близьких або ідентичних за значенням російським (наприклад: провідник — гід, чичероне; зародок — ембріон; вступ — преамбула та ін.).
Іноді близькі за значенням слова з'являються в мові в силу того, що в різних експресивно-стилістичних групах слів, в різних стилях мови один і той же предмет, одне й те саме явище може бути названо по-різному.
Для зниження стилю деякі з них в розмовно-побутовому мовленні замінюються синонімами діалектного характеру: очі — баньки, кулі; руки — лапи, граблі; йде — тупає.
Синонімія тісно пов'язана з явищем багатозначності. Наприклад, слово тихий має кілька значень, і до кожного з них можуть бути підібрані свої синоніми. Так, в словосполученні тихий сон його синонімами є — спокійний, безтурботний, але цими словами неможливо замінити слово тихий в поєднанні його з словом людина. Синонімами до нього в словосполученні тихий чоловік є — непомітний, скромний; в словосполученні тихий голос — слабкий, ледве чутний; в словосполученні тиха їзда прикметника тиха синонімічні — повільна, спокійна і т.д. Слово прибуток теж має кілька синонімів: вигода, нажива, бариш, гешефт.
Роль синонімів у мові виключно велика: вони допомагають уникнути непотрібних повторень одного і того ж слова, точніше, чіткіше передають думки, дозволяють висловити різноманіття відтінків того чи іншого явища, якості.
ВАРІАНТ 2
1. Фразеологізм та слово не є синонімами в рядку
Б брати на кпини — допомагати
2. Неправильно дібрано фразеологічні антоніми в рядку
В тримати язик за зубами — води в рот набрати
3. Неправильно вжито пароніми в рядку
Б тактичний план, тактовна людина.
4. Не є синонімічним рядом слова в рядку
Д білий, світлий, повітряний
5.Виділені слова не є антонімами в рядку
А холодний чай — гарячий
Б добрий чоловік — злий
В суворий клімат — ласкавий
Г гладкий чоловік — худий
Д яскраве світло — тьмяне
6. Установіть відповідність між фразеологічними синонімами.
1 перегнути палицю — Д передати куті меду
2 тинятися з кутка в куток — А горобців лічити
3 знімати стружку — Б давати прочухана
4 тримати під п’ятою — Г сідати на голову.
7. Напишіть стисле повідомлення на тему «Яку роль відіграють фразеологізми в мовленні?». Свій виклад проілюструйте прикладами.
Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Фразеологізми — це усталені семантично нерозкладні сполучення слів, які відтворюються в мові і характеризуються метафоричністю та слабкою формальною варіативністю. З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти — чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можна знайти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослов’янської і давньоруської (водити за носа, іду на ви) і засвоєні зовсім недавно (з космічною швидкістю, потрібний як стоп-сигнал зайцю). Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувались усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті), психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клювати; зуб на зуб не попадає), дається оцінка людей, явищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та інші. Серед українських фразеологізмів є традиційні формули — власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим). Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей. Наприклад: мир та лад — великий клад; правда кривду переважить; не місце красить людину, а людина місце; скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.