Варіант 15

1. Прочитай уважно текст.

ЛЕТІМО В САДОК

Мовчазний, замріяний стоїть зимовий ліс. Онде велетень дуб. Він ще вкритий золотом пожовклого листя. А онде молода берізка. Вона звісила донизу довгі голі віти. Поруч неї струнка ялина, укутана снігом.
— Ух, важко, — зітхає вона і, ворухнувши гіллям, струшує великі клапті снігу додолу.
Пуф-пуф — м’яко падає сніг, і знов стає тихо-тихо.
Але що це? Тук-тук, тук-тук... Це дятел! Довбе суху гілляку... А хто виглядає з-за соснового стовбура? Повзик. Він уважно зазирає у кожну шпарочку і прислухається до дзвінкого гомону. Він знає: то маленькі лісові синички. Але хто це говорить з ними?
— Не бійтеся, дурненькі! Там у годівничці насіння різного...

2. Познач, хто запросив маленьких синичок у садок.
В велика синиця

3. Хто стежив за порядком біля годівниці? Познач.
А снігур

4. Закінчи речення.
У творі йдеться про те, як узимку пташки поводяться біля годівнички.

5. Покажи стрілочкою слово, яким закінчується прислів’я, що найточніше висвітлює головну думку твору.
Де багато пташок, там нема комашок.

6. Запропонуй свій варіант заголовка до твору. Обгрунтуй свій вибір.
Зима — важкий період у житті птахів. їм дошкуляє голод і холод. Тому в садках люди розвішують годівнички, стежать, щоб там завжди був.корм. Улітку пташки віддячать людям. Адже ми добре знаємо прислів’я «Де багато пташок, там нема комашок». Гадаю, що й твір можна назвати «Де багато пташок, там нема комашок».

Повідомити про помилку