Варіант 9

1. Прочитай уважно текст.

СІРЕ ЗАЙЧЕНЯ

Батько прийшов додому й скликав усіх нас докупи. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався.
— Ну, діти, дивіться, — сказав батько. З картуза на широку лаву талап-нулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно розчепірило лапки, мов на льоду, а вушка злякано прищулило.
— Руками не чіпайте! — застеріг батько.
Ми зачаровано дивилися на зайченя, яке боялось і ворухнутись. Тільки світило блискучими оченятами, тільки тремтіло.
— Йду я сільською околицею, там, де на полі овес росте, а воно візьми й вискочи переді мною на стежку. Я й накрив картузом і приніс додому, щоб ви подивились...

2. У чому батько приніс зайченя? Познач.
А у картузі

3. Чим діти намагалися нагодувати зайченя? Познач.
В молочком, травою

4. Закінчи речення.
Батько узяв зайченя додому, щоб діти на нього подивилися.

5. Покажи стрілочкою слово, яким закінчується прислів’я, що найточніше висвітлює головну думку твору.
Величається, як заєць хвостом.
Нема гіршої долі, як жити в неволі
Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув.

6. Запиши, чому, на твою думку, діти часто згадували зайченя.
Я гадаю, шо діти любили доглядати за тваринами. Зайченя було переляканим, безпорадним. Діти намагалися нагодувати звірятко, та воно нічого не їло. Коли зайченя зникло у полі, діти хвилювалися, чи в безпеці воно. Діти знали, що у природі зайці мають багато ворогів, але жити в неволі звірятко не змогло б.

Повідомити про помилку