Максим Рильський
1. Установіть відповідність.
1. «Дощ» — А — Золотий вечірній гість // Впав бадьоро, свіжо, дзвінко // На закурені будинки...
2. «Осінь-маляр із палітрою пишною...» — Б — Фарби рожеві, злотисті, червоні, // Срібно-блакитне повітря... Ніжні осінні пісні тиходзвонні!
2. Метафору вжито в поетичному рядку
Б — Золотий вечірній гість впав бадьоро, свіжо, дзвінко… .
3. Прикметник, який придумав М. Рильський, ужито як епітет у словосполученні
В — тиходзвонні пісні.
4. Які ознаки має ліричний твір? Доведіть, що твір «Дощ» — ліричний.
Ознаки ліричного твору:
1) ритмічна мова, організована в короткі рядки, найчастіше з римами;
2) зосередженість на розкритті внутрішнього світу людини;
3) відтворення емоційного відгуку автора (ліричного героя) на життя;
4) безсюжетність.
Ліричні твори невеликі за обсягом. За тематикою лірика поділяється на такі жанри: громадянська, інтимна, філософська, пейзажна та ін.
Основні ліричні жанри: ліричний вірш, гімн, ода, елегія, пісня, послання, медитація та ін.
Поезія М. Рильського «Дощ» невелика за обсягом (2 шестирядкові строфи); написана віршованою мовою; безсюжетна; передає почуття радості ліричного героя від довгожданого дощу, що впав на закурені будинки і зголоднілі передмістя та освіжив землю-матір, порадував білі села пишною зеленню пшеничного поля.
5. Чому дощ важливий у природі? Якими словами М. Рильський виражає своє захоплення цим явищем у вірші «Дощ»? Які з цих слів епітети?
Дощ — це атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Він надзвичайно важливий у природі та житті людини, адже без нього у гарячій землі нічого не ростиме. Дощ же остуджує розігріту землю, оживляє усе, що росте на ній. Після дощу того уся земля цвіте і радує людей.
Своє захоплення цим явищем у вірші «Дощ» поет виражає багатьма художніми засобами: персоніфікацією — дощ у творі виступає в ролі золотого вечірнього гостя, земля — це мати; епітетами — дощ благодатний, довгожданий, осіянний, золотий, вечірній; дивним сяйвом осіянний; гарячі груди; буйним повівом зеленим; білі села; метафорами — дощ впав, остудить, запліднить, оживить.
6. Чим поезія «Осінь-маляр із палітрою пишною…» близька до образотворчого мистецтва?
Справді, поезія Максима Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною...» дуже близька до образотворчого мистецтва. Для створення образу осені поет використовує персоніфікацію, і вона виступає у творі в образі маляра, який чарівними фарбами розмальовує все навколо. Автор вживає також у тексті твору слова, пов’язані із малярством: маляр, палітра, кольори, фарби. Використовуючи епітети на означення кольорів, М. Рильський створює цікаві художні образи: роси сріблисті; шати барвисті; цілунки переливні; фарби рожеві, злотисті, червоні; срібноблакитне повітря.
7. Підкресліть дієслова, що є персоніфікаціями, у вірші «Осінь-маляр із палітрою пишною...».
Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.
Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.
Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.
8. Як ви розумієте слова Грає цілунками з ним переливними?
Осінь у творі — струнка золотоволоса дівчина-маляр із палітрою та пензликом у руках, у яскравому жовтогарячому вбранні, заквітчана вінком із пишних айстр, повноквітних жоржин та різнокольорового кленового листя. Вона кружляє над землю, щоб все осипати чарівною красою. До чого тільки вона доторкнеться, усе починає грати фарбами переливними: ліс одягається у барвисті шати, радує око рожевими, золотистими, червоними кольорами. Від легкого вітерцю листя виграє переливами, а йому здається, що то осінь-красуня надсилає йому такі гарячі поцілунки.
9. Прокоментуйте останні рядки вірша Ніжні осінні пісні тиходзвонні!
На мою думку, рядок вірша Ніжні осінні пісні тиходзвонні! — це наче заключний акорд у музичному етюді.
Осінь махнула пензлем – і навколо все змінилося. Задоволена своєю роботою, золотокоса красуня «ніжно сміється до вітру», і, пробуджені радісним сміхом, ніжно задзвеніли лісові дзвіночки, а рожеві, злотисті, червоні листочки легко закружляли у срібноблакитному повітрі. У їхньому шелестінні чути, як забриніли струни павутини бабиного літа. Струнка козуля, вискочивши на галявину, зупинилася, зачарована цією осінньою мелодією. Ніжні осінні пісні тиходзвонні!
10. З чого можна зробити висновок, що М. Рильський у своїх віршах захоплюється природою, її красою?
Коли читаєш поезії М. Рильського, не можеш не помітити, що поет просто зачарований красою природи. З якою любов’ю він описує здавалося б звичайні природні явища:
Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари
Чуть пробивається проміння золоте
І ллє у тумані на землю тихі чари.
Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється:
Після дощу того уся земля цвіте
І ліс, покритий краплями блискучими, сміється.
Природа у його творах — жива, одухотворена істота. Земля для поета — мати, дощ — золотий вечірній гість, благодатний і довгожданий; осінь — чарівний маляр; ліс сміється; золоте проміння ллє на землю тихі чари.
11. Яких кольорів не вистачає в ілюстрації до вірша «Осіньмаляр із палітрою пишною…»?
В ілюстрації до вірша «Осінь-маляр із палітрою пишною...» є різні кольори та їх відтінки, але можна помітити, що не вистачає червоного, рожевого, світло-зеленого.
12. Напишіть невеликий роздум на тему «Чому природу треба берегти?» (4-5 речень).
Ми часто використовуємо словосполучення «краса природи», і у кожної людини воно викликає приємні образи та спогади: розквітла гілка вишні, кущ чарівних троянд, високі смереки, луки з різнобарв’ям розквітлих трав, могутні дуби, прозорі струмочки й озера, гаї з передзвоном пташиних голосів.
Дійсно, спілкуючись із живою природою, людина відпочиває душею. Тому кожен із нас повинен завжди пам’ятати про це, просто зобов’язаний бути вдячним за все матінці-природі. Тож, будемо берегти рослини й тварини, ліси та парки. Навіщо відстрілювати диких тварин? Це ж наші брати по планеті! А як зворушливо звірі дбають про своїх дитинчат! Спостерігаючи за цим, розумієш, що вони теж здатні любити та співчувати.
Я думаю, що піклуючись сьогодні про природу, ми піклуємося про майбутнє планети.