Павло Тичина
1. Постійний епітет ужито в словосполученні
Г — ясний сокіл.
2. Установіть відповідність.
1 «Не бував ти у наших краях!» — В Там же небо — блакитні простори.// Там степи, там могили, як гори.
2 «Блакить мою душу обвіяла...» — А Струмок серед гаю як стрічечка, // На квітці метелик мов свічечка...
3 «Гаї шумлять» — Г Милуюся-дивуюся, // Чого душі моїй так весело.
3. Установіть відповідність.
1 епітет — В Співаючи-кохаючи під тихий шепіт трав голублячий.
2 порівняння — А Там степи, там могили, як гори.
3 персоніфікація — Б Хмарки біжать — милуюся.
4 метафора — Д Блакить мою душу обвіяла...
4. Який із прочитаних вами віршів П. Тичини найбільше наповнений патріотизмом? Обґрунтуйте свій вибір.
Я думаю, що вірш Павла Тичини «Не бував ти у наших краях» сповнений патріотизму найбільше.
Поет народився в селі Пісках, що на Чернігівщині. Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).
Працьовитий та співучий народ, голубі озера, широкий степ, густі ліси, чарівна річка Десна, неповторні весняні ночі — усе це Чернігівщина.
Наприклад, сучасний маленький Батурин був колись столицею Гетьманщини, тому не дивно, що цей край наскрізь просякнутий козацькою славою.
Цей край і оспівує поет у своєму творі, йому хочеться, щоб кожна людина побувала тут, зачарувалася цією красою і витерла заплакані очі.
5. Прокоментуйте рядок Там степи, там могили, як гори з вірша «Не бував ти у наших краях!». Мова, напевно, йде про кургани в степах.
Зрозуміло, що у творі мова йде про пам’ятники археології — кургани у степах Чернігівщини, у народі їх часто називають могили.
Розкажу про курган Чорна Могила в Чернігові. Це стародавнє поховання в Чернігові, що датується археологами кінцем Х століття, до прийняття християнства на Русі. Поява цього поховання чернігівські перекази пов'язують із князем Чорним, засновником Чернігова. Згідно з легендою, князь загинув у битві з древлянами під стінами міста, і на цьому місці звели великий курган, який назвали Чорною могилою.
6. Що значить у вірші «Не бував ти у наших краях!», що люди не можуть без пісні і нивки зорати?
Я думаю, що в цьому вірші поет хоче сказати, що люди склали багато пісень про своє життя на Черкащині, люблять їх співати, і ці пісні завжди допомагають у роботі.
7. Як ви розумієте слово маюють з вірша «Блакить мою душу обвіяла…»?
Слово маюють взято із рядка Хвилюють, маюють, квітують поля і, на мою думку, означає зеленіють; у травні поля стоять ще зелені. Це слово — авторський новотвір (російське слово май — травень). Дієслово маюють не можна утворити від слова мають (1. коливаються від вітру або швидкого руху; розвіваються; 2. з'являються час від часу в полі зору; видніються вдалині).
8. Хто такий ліричний герой?
У ліричному творі діє ліричний герой. Це художній образ, так само придуманий автором.
Ліричний герой передає читачеві свій настрій, який може бути різним: радісним, бадьорим, веселим, сонним, схвильованим, сумним.
Завдання читача — розпізнати думки, настрої, почуття та переживання ліричного героя за словами й образами.
9. Доведіть, що в поетичному рядку Душа причастилася кротості трав виділене словосполучення є метафорою.
Метафорою називають слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета.
Слова кротость немає в українських словниках. П. Тичина утворив його від застарілого прикметника кроткий.
У перекладі з грецької мови слово «кротость» означає «м'якість» або «приємність». Воно описує не зовнішню м'якість, а внутрішню врівноваженість і доброту, не поведінку, а стан розуму та серця людини.
Синоніми до слова «кротость» — смирення, доброта, прощення, людяність, терпіння.
Поет переніс ознаки людини на трави, що спокійно, лагідно, сумирно зеленіють під блакитним небом.
Отже, у рядку Душа причастилася кротості трав виділене словосполучення — це метафора.
10. Вірш П. Тичини «Гаї шумлять» має своєрідну будову. Поміркуйте, чого досягнув автор, поділивши строфи на короткі рядки, що складаються іноді з одного слова.
Коли читаєш поезію «Гаї шумлять» відчуваєш, як дзвенять у ньому мотиви радості та щастя. Ліричний герой вловлює і шум гаїв, і далекий дзвін, що «пряде думки над нивами», в якому душа «купається, мов ластівка», він милується золотим краєм неба, вслухається в музику ріки. Радість та щастя так переповнюють юну душу, що не встигає поет передати словами усю цю гаму емоцій. Душа героя співає пісню молодості і мова цієї пісні уривчаста, сповнена світла, радості та повноти життя.
11. Поезію П. Тичини називають музикальною. Доведіть це, знайшовши в кожній строфі вірша «Гаї шумлять» слова, що позначають різні звуки. Запишіть текст у зошит.
Гаї шумлять; хмарки біжать; весело; дзвін гуде; думки пряде; нивами-приливами; купаючи; іду; співаючи; тихий шепіт; поколото; горить-тремтить ріка; музика.
12. До виділених у тексті слів доберіть епітети з довідки. Довідка: свіжо-зелений, блискучий, яскравий, величний, золотий, стрункий.
Аж ось ринуло від сходу блискуче проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на свіжо-зелену траву на галяві, де гостро на тлі яскравого світла випинається струнка постать сарни. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо.