Вправа 84

КАРДИНАЛ

У моєї бабусі є прудке та кумедне цуценя — середньоазіатська вівчарка на кличку Кардинал.

У нього ще не зовсім довга, як у дорослих собак, але вже густа шерсть білуватого кольору, на спині злегка завихрена. Голова величенька, мордочка життєрадісна, видовжена й звужена до носа. Очі у Кардинала темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенького шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть.

Кардинал ще маленький, але вже сильний, рухливий, швидкий. А який меткий та розумний! Ми з ним любимо гратися м’ячиком, бігати наввипередки. Мені подобається Кардинал, він — мій вірний друг.