Вправа 361

1. — Добридень, вам не заважає мій капелюшок?
— Привіт! Ой, як добре, що це ти!
— О! Чому ж це?
— Ах, якби це був хтось незнайомий, я мусив би сказати, що ні, — не заважає!
— Еге, то ти хочеш сказати, що я маю його зняти?
— Авжеж... Ей, ти ніби засмутилася?
— Так. Ну, погодься, він же чудовий. Поглянь лише, якими квітами я його прикрасила, який запах від них!
— Браво! Ти неперевершена! Але я хочу бачити виставу, а не твій капелюшок! Крім того, у мене алергія на цей запах. Чутимеш не голоси акторів, а суцільні мої «кахи-кахи» та «ги-ги-ги»...
— Тс-с... Не хвилюйся, якщо я чогось не розчую, то викличу акторів на «біс»!

2. Тс-с — вигук, спонук., заклик до тиші, мовчання.

Вправа 357Вправа 358Вправа 359Вправа 360Вправа 361Вправа 362Вправа 363Вправа 364Вправа 365

Повідомити про помилку