Вправа 440

1. 1. Тося поставилася із співчуттям, із турботою до долі каченят, тобто так, як належить справжній людині. Юрко використав пташенят бездумно і безглуздо, не подумавши про наслідки, якщо він не змінить свій характер, то з нього виросте дуже погана людина.
2. Вважаю, що Юрко зрозумів. Але він не зміг подолати самозакоханість, урешті-решт — закомплексованість.

2. З Говерли на Петрос

На Говерлу ми піднялися великою групою. А потім наші шляхи розійшлися. Ми розділилися на дві частини. Перша група поверталася в табір, а друга мала пройти до гори Петрос, організувати ночівлю й спуститися в селище Ясеня.
Спуск до маршрутного стовпа «Під Говерлою» тривав близько сорока п’яти хвилин. На ньому вказано, що до Петроса вісім кілометрів, а орієнтир — червоне маркування каміння і дерев. Приблизно через чотири кілометри, дорогу перекрив шлагбаум. Від нього пролягла стежка до Петроса. Дорогою трапилося аж три джерела з водою, із яких ми напилися й набрали води. Маршрут до вершини пролягав крутими стежками. Він зайняв півтори -дві години. Там ми побачили скручений залізний хрест.
З погодою нам пощастило — з Петроса відкрився неймовірний краєвид. Наш провідник показав Говерлу із Чорногорою, Горгани та Драгобрат.
З Петроса знайти стежку для спуску було не дуже складно. Там є вказівники. Через тридцять — сорок хвилин ми стали на ночівлю.
Наступного ранку прокинулися рано, поснідавши, із гарним настроєм продовжили наш спуск.
Ми йшли маркованою дорогою переважно лісом, доки не побачили село під пагорбом — то були Ясеня.