Вправа 101

Порівняйте два плани: детального та стислого переказів поданого у вправі 99 тексту. У який спосіб змінено пункти плану детального переказу? Які пункти плану випущено, які об’єднано, які переформульовано? З якою метою?

У першому пункті простого плану стислого переказу (І. У степу) вказано лише місце, де відбуватимуться події оповіді. Пропущено детальний опис того, де саме відбулася зупинка, що козак робив із конем і з яких продуктів буде готуватися обід.

У другому та третьому (ІІ. Приготування страви. ІІІ. Під казанком запалало вогнище) основну увагу зосереджено на тому, як готується улюблена страва козаків. Інші підпункти та пункти ІV. об’єднано та пропущено.

Четвертий пункт (ІV. Смачний обід): об’єднано та пропущено два підпункти та два пункти докладного переказу. Увага зосереджена на тому, що козацький обід — це справді смачно та поживно.

П’ятий — (V. Вороги в степу) — об’єднав восьмий (VІІІ. Переслідувачі у степу) та дев’ятий (ІХ. Козацькі хитрощі — пастка для ворогів) пункти. У ньому вказано на основну причину того, чому козак Микола, не відпочивши після обіду, збирається їхати далі.

Шостий пункт простого плану (VІ. «Ваше, воріженьки, щастя, що малий зі мною!») більш точно характеризує образ козака Миколи, ніж останній пункт складного (Х. Кінь помчав до лісу).

У СТЕПУ
(стислий переказ)

Козак Микола із хлопчиком зупинилися у степу, щоб перепочити та пообідати.

У казанку з водою Микола замісив тісто та перетер із борошном, аж доки не утворилися кульки.

Упоравшись біля коня, хлопчина допоміг козакові готувати обід. Коли вода закипіла, Микола всипав у казанок уже приготовлені борошняні кульки. Страва швидко зварилася, і козак повичерпував варене тісто й наклав його у дерев’яну миску. Удвох із малим прочитали «Отче наш» і взялися розкошувати гарячою затіркою. Ще й по рибині з’їли.

Хлопець заснув, козак усе перемив, загасив вогнище і заходився збиратися в дорогу.

У глибині долини побачив ніби кілька макових зернят, що рухалися. Він зрозумів, що то їхні вороги-переслідувачі. Всадив сонного хлопчика в сідло і, відвівши коня до найближчого пагорба, повернувся, щоб приготувати «подарунок» для них.

Микола вже відвів від кущів коня, коли почув, що за його спиною наче дитина в долоні ляснула. То в когось із переслідувачів влучила стріла Миколиного «самостріла».

— Ваше, воріженьки щастя, що малий зі мною!, — промовив козак.

Пересадив малого наперед, легко злетів у сідло, і Буланко щосили погнав до найближчого лісу.