Вправа 112

Перепишіть, визначте й позначте в дужках після кожного з дієслів його час, особу, число. Виділіть особові закінчення дієслів.

1. Мова об’єднує (теп. ч., ІІІ ос., одн.), згуртовує (теп. ч., ІІІ ос., одн.) людей у націю, засвідчує (теп. ч., ІІІ ос., одн.) духовне буття народу. Без мови ми є (теп. ч.) не народом, а отарою без пастуха. Без народних пісень, прислів’їв, приказок ми прирікаємо (теп. ч., І ос., мн.) себе на виродження. Народні твори несуть (теп. ч., ІІІ ос., мн.) у собі невичерпний оптимізм.

2. Мово рідна! Ти завжди вабиш (теп. ч., ІІ ос., одн.), чаруєш (теп. ч., ІІ ос., одн.), кличеш (теп. ч., ІІ ос., одн.) на теплі й могутні хвилі свої.

Підкресліть у словах вивчені орфограми.

Об’єднує, прислів’їв — вживання апострофа.

Прислів’їв, приказок, прирікаємо — букви и, і в префіксах при-, прі-.

Буття, виродження — букви, що позначають приголосні звуки, які подовжуються.

Вабиш, чаруєш, кличеш — м’який знак не пишемо після букв, які позначають губні та шиплячі звуки.

Невичерпнийне з дієприкметниками.

Пісень, несуть — м’який знак пишемо після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки.

Виділені слова вимовте відповідно до правил української орфоепії.

Прирікаємо — [приері′каʹйеимо]; вабиш — [ва′биеш]; чаруєш — [чару′йеиш]; кличеш — [кли́чеиш].

Повідомити про помилку