Вправа 211

Прочитайте. У реченнях опису вкажіть назви рис обличчя (частин тіла) та їхні ознаки.

1. Павло Чубинський (В) високий (Н), чорнявий (Н). Очі (В) в нього чорні (Н), брови (В) густі (Н), чоло (В) високе (Н), голос (В) низький (Н) і гучний (Н).

2. Андрій (В) — зовсім зелений (Н) юнак (В), але високий (Н), атлетичної (Н) будови (В), має гарне (Н), інтелігентне (Н) обличчя (В) із золотавим (Н) пушком (Н) над губою (В), світло-русявий (Н) і світлоокий(Н).

3. Дівчинці (В) на вигляд років чотирнадцять (Н), не більше. Вона схожа (Н) на Пеппі Довгу-панчоху(В), яка підстригла (Н) волосся (В). Яскрава (Н) дівчинка (В): ластовиння (Н) на кирпатому (Н) носі (В), аристичний (Н) безлад (Н) рудого (Н) волосся (В) над чолом(В).

Увага! «Відомим» у реченнях опису зовнішності людини є назва особи та назви деталей (обличчя, очі, волосся, брови тощо). «Новим» є ознаки особи, частин тіла тощо.

Що вам відомо про Павла Чубинського? Чи додав щось до вашого сприйняття цієї особистості портрет? Відповідь обґрунтуйте.

Народився П.П. Чубинський 27 січня 1839 року на хуторі (тепер с. Нова Олександрівка) біля м. Борисполя на Київщині у сім’ї бідного дворянина. Чубинські були освічені люди.

Він автор вірша «Ще не вмерла Україна», що став українським національним гімном. Текст написаний у 1862 році. За українську діяльність був висланий під нагляд поліції в Архангельську губернію, Етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, Помер у 1884 році, похований у Борисполі. 
Звичайно, портрет П. П. Чубинського допоміг мені уявити цю людину живою, моїм сучасником.

Назвіть художні твори, у яких подано описи зовнішності (портрети) персонажів.

«Хуха-­Моховинка» Василь Королів-Старий, «Лис Микита», «Захар Беркут» І. Франка, «Гаррі Поттер» Джоан Ролінг. 

З якою метою, на вашу думку, письменники та письменниці створюють словесні портрети?

На мою думку, письменники та письменниці через художній опис зовнішності (постаті, рис обличчя, одягу, манери спілкуватися та ін.) зазвичай передають риси характеру літературного героя.

Мета художнього опису зовнішності – створити образ, вплинути на читача чи слухача емоційно, викликати до портретованого певне ставлення. Цього досягають добором відповідних художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор.

Повідомити про помилку