Вправа 238

Прочитайте. Які типи мовлення поєднано в уривках? Який тип мовлення є основним, який — додатковим?

І. Настя була струнка, міцна, років вісімнадцяти, з розкішною каштановою косою і чорними очима. Тонкий носик з горбинкою і нервовими ніздрями, трохи піднята губа і брови серпами — все виявляло гордовиту, непокірну натуру. Добре розвинене підборіддя вказувало на силу волі та стійку вдачу.

Вітер тріпав рукава її сорочки, крізь одяг відчувалася струнка постать. Затуляючи очі долонею, дівчина стояла в човнику, пильно вдивляючись у вершників на дорозі.

ІІ. З «Ауді» вийшов Мартиненко. Років під шістдесят, середнього зросту, міцний у плечах. Костюм охайний, хороший і недорогий. Біла сорочка без галстука, розстебнута на верхній ґудзик. Очі сірі, розумні. Брови широкі, густі. Козацькі, чепурні, з просивиною вуса. Упевнений у собі, обличчя відкрите. Увійшов розміреною, спокійною ходою, потиснув усім присутнім руку. Коли тиснув, дивився в обличчя, а не мимо, як це здебільшого ведеться у впливових людей. Говорив неголосно, але вагомо.

ІІІ. Любов Андріївна, наша вчителька, належала до найвидатніших людей, які траплялися на моєму життєвому шляху.

Вона була красуня, з вогнистими очима, свіжим обличчям, чорними брівками та надзвичайною посмішкою.

Чарівна душа була в цієї жінки! Як вона розмовляла! Як знаходила для нас слово! Проминули роки, а образ прекрасної людини все стоїть перед очима.

Увага! В усіх уривках основний тип мовлення — опис (розповідь про властивості, ознаки дівчини Насті, Мартиненка та вчительки Любові Андріївни, перелічуються їхні суттєві ознаки). Додатковий тип мовлення — розповідь.

Чи можна сказати, що через опис зовнішності передано риси вдачі портретованих людей? Відповідь підтвердіть прикладами з уривків.

Будь-який літературний герой може постати перед нами як жива людина тільки тоді, коли ми чітко уявлятимемо його зовнішній вигляд. Опис зовнішності допомагає розкрити індивідуальні риси характеру героя.

Визначте стиль уривків. Свою думку доведіть.

Усі уривки створені в художньому стилі. Використано багато епітетів (художніх означень), які дають образну характеристику людей, про яких розповідається: дівчина — міцна, розкішна каштанова коса, чорні очі, нервові ніздрі, гордовита, непокірна натура, стійка вдача; у Мартиненка очі сірі, розумні; брови широкі, густі, козацькі, чепурні, обличчя відкрите, спокійна хода, говорив неголосно, але вагомо; вчителька — з вогнистими очима, свіжим обличчям, чорними брівками та надзвичайною посмішкою; життєвий шлях, чарівна душа.

Метафори — вітер тріпав, знаходила слово, проминули роки, образ стоїть. Метонімія — підборіддя вказувало.

Повідомити про помилку