Вправа 5

Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Слово — прихисток і душі, і духу.

2. Мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною.

3. Мово, щоб душа була живою, в устах нащадків будь повік жива!

4. Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови.

5. «Мова — жива схованка людського духу», — писав класик нашої літератури.

 

Витлумачте лексичні значення слів душа, дух, духовний. Звіртеся із Тлумачним словничком.

Душа — 1. Внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями та почуттями. 2. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі. // Людина як носій тих чи інших рис, якостей.

Дух — свідомість, мислення; внутрішній стан, моральна сила людини (колективу).

Духовний — 1. Пов’язаний із внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом. Антонім: матеріальний. 2. Нематеріальний, нетілесний. 3. Такий, що стосується релігії, церкви, належний їм. Антонім: світський.

 

Назвіть норми літературної мови, яких ви дотримувалися, виконуючи вправу.

Виконуючи вправу, дотримувався пунктуаційної (вживання розділових знаків) норми.