Вправа 90
Складіть і розіграйте між семикласницями-подружками діалог, що відбувається після концерту улюбленого співака (співачки, гурту). Зміст бесіди — обговорення репертуару та виконання.
У репліках уживайте подані в рамці дієслова на позначення виконуваних артистами дій (на вибір), поставивши їх у потрібній формі.
Співати, виводити, заливатися, горланити, лебедіти. Надірвати (про голос), зірвати, надсадити. Танцювати, стрибати, шкварити, утинати. Говорити, казати, промовляти, балакати, прорікати, карбувати, сичати, шипіти.
Діалог
— Наталко, послухай! Я просто в захваті від цього концерту. Обов’язково подякую мамі, що купила білет на це дійство, на цю виставу.
— Заспокойся, Марусю. Концерт як концерт, нічого особливого: Славко витанцьовував непогано, хлопці файно шкварили на інструментах, а публіка просто шаленіла. Славко, я думала, надірве голос, але перегорланить усіх.
— Наталко, ти, здається, жартуєш. Я ж сама бачила, як ти ледве стримувала сльози, коли Славко виконував пісню «Мить». Погодься, що концерт був просто неймовірним!
— Та пожартувала я, пожартувала. Ця пісня у нашій родині, мабуть, найулюбленіша з усього репертуару «Океану Ельзи». Справді, концерт був чудовий! І я теж дуже вдячна своїм батькам, що відпустили мене послухати групу наживо.
— Відчуваю, Наталко, що ця пісня промовляла до кожного серця, а слова карбувалися в пам’яті, як на камені. Весь стадіон стояв, вшановуючи останню «Мить» наших хлопців, Героїв, яких уже не повернуть. І боліло усім…
— І не тільки ця пісня, Марусю! «Все буде добре», «Вставай». «На небі», «Без Бою» — шедевр за шедевром.
— А згадай, Наталко, коли Вакарчук сказав: «… для «Океану Ельзи» цей концерт – не розвага. Це демонстрація єднання. Це те, що дає надію на краще» — та заспівав «На лінії вогню», то ледве вщухла пісня, публіка почала вигукувати «Герої не вмирають!». Це було щось просто вражаюче.
— Так, Марусю. Хотілося танцювати, обійматись, дарувати любов, робити добро, боротися і плакати. Увесь концерт – це велике зізнання в любові – близькій людині, друзям, Україні. Три години як одна мить.
Поясніть, чому дієслова, які потрібно вжити в діалогах, подано в неозначеній формі.
Дієслова, які потрібно вжити в діалогах, подано в неозначеній формі, тому що саме від неї утворюються особові форми дієслова, безособові форми на – но, - то та деякі особливі форми дієслова, наприклад, форма пасивних дієприкметників минулого часу.
Серед поданих дієслів укажіть ті, що належать до розмовної лексики. У яких умовах спілкування вживання таких слів допускається? У якій ситуації вживати такі слова не слід?
Співати, виводити, заливатися, горланити, лебедіти. Надірвати (про голос), зірвати, надсадити. Танцювати, стрибати, шкварити, утинати. Говорити, казати, промовляти, балакати, прорікати, карбувати, сичати, шипіти.
Увага! Жирним курсивом виділено дієслова, що належать до розмовної лексики.
Розмовна лексика найчастіше використовується в дружньому діалозі для обміну думками, почуттями і інформацією. Їй властива простота, емоційне забарвлення (іронічне, пестливе, фамільярне, несхвальне та інші), що надають розмові жвавості та колориту. Також в ній обмежено вживання абстрактних, іншомовних слів і термінології.
У деяких випадках розмовна лексика може використовуватися в книжковому стилі, особливо в художньому жанрі, де потрібно надати тексту емоційності та невимушеності.
Досить часто розмовні слова вживають і в публіцистиці, для того щоб трохи пожвавити і прикрасити текст.
Зрозуміло, що під час ділової бесіди або в ділових документах вживати такі слова не варто.
Наскільки доцільним є вживання у спілкуванні синонімів? Свою думку підтвердіть прикладами.
Вживання у спілкуванні синонімів є дуже доцільним. Синоніми, мабуть, є найголовнішою ознакою багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці — невід’ємна прикмета хорошого стилю, характерна риса справжнього майстра слова.
Наприклад, дієслово йти (іти) означає: ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі.
Але воно має дуже багато синонімів.: ходити, ступати, простувати, прямувати, крокувати, тупати, чимчикувати, бродити, брести, блукати; (повільно) плентатися; (через силу) волоктися, чвалати, чалапати, клигати, чапати; дибати; (енергійно) чухрати, манджати; (далеко) тарабанитися; (без діла) віятися і т. д.
Хлопці тепер ішли до річки: попереду гордовито крокував Сергій, позаду чимчикував невисокий Андрій, а кроків за двадцять за ними повільно плентався стомлений Сашко.