§ 54. Вплив урбанізації на розселення населення

1. Які нові тенденції розвитку міського розселення виникають під впливом сучасних процесів урбанізації?

Внаслідок «захоплення» великим містом приміських територій формуються міські агломерації. Агломерація — це сукупність міських поселень, яка формується на певній території навколо одного чи кількох великих міст внаслідок встановлення між поселеннями інтенсивних зв’язків (трудових, виробничих, соціальних та інших). Отже, агломерація складається з центрального міста — «ядра» (чи кількох ядер) і зв’язаних з ним (ними) міст-супутників. Останні часто слугують для центральних міст «спальними» районами (звідки щоденно мешканці доїжджають на роботу, навчання чи задля задоволення культурно-побутових потреб) або ж перебирають у них частину функцій. Інколи міста в агломерації можуть зростатися своєю забудовою. Одноцентричними агломераціями, які формуються навколо одного міста-ядра, є, наприклад, агломерації міст Нью-Йорк, Париж, Лондон чи Москва, двоцентричною — агломерація міст Токіо-Йокогама, багатоцентричними — Рурська в Німеччині, Верхньосілезька в Польщі, Голландська в Нідерландах.

2. Розкрийте причини і механізм формування агломерацій і мегалополісів.

Агломерація — це сукупність міських поселень, яка формується на певній території навколо одного чи кількох великих міст внаслідок встановлення між поселеннями інтенсивних зв’язків (трудових, виробничих, соціальних та інших). Отже, агломерація складається з центрального міста — «ядра» (чи кількох ядер) і зв’язаних з ним (ними) міст-супутників. Останні часто слугують для центральних міст «спальними» районами (звідки щоденно мешканці доїжджають на роботу, навчання чи задля задоволення культурно-побутових потреб) або ж перебирають у них частину функцій. Інколи міста в агломерації можуть зростатися своєю забудовою.

У світі є регіони, де низка сусідніх агломерацій зростається між собою, створюючи суцільні урбанізовані зони. Так утворюються мегалополіси — найбільші форми міського розселення. Вони можуть об’єднувати десятки агломерацій, зв’язаних транспортними магістралями. Водночас мегалополіси не мають суцільної забудови: 90 % їхньої території — це відкриті простори (лісові масиви, паркові насадження, сільськогосподарські ландшафти тощо). Площа таких об’єднань сягає десятків і сотень тисяч кілометрів, а кількість населення перевищує кілька десятків мільйонів осіб. Як правило, вони вирізняються лінійним характером забудови, оскільки витягнуті уздовж автомобільних і залізничних магістралей (або берегів річок і морів).

3. Назвіть мегалополіси світу і покажіть їх простягання на карті.

Блакитний банан (Західна Європа) (110 млн осіб);
Токайдо (від Токіо до Осаки-Кобе-Кіото) в Японії (70 млн осіб);
Чипіттс (від Чикаґо до Піттсбурга) у США (56 млн осіб);
Босваш (від Бостона до Вашингтона) у США (52 млн осіб);
Москва (Москва та Московська область, Росія) (близько 20 млн осіб);
Сансан (мегаполіс) (від Сан-Дієго до Сан-Франциско) у США (20 млн осіб);
Рейнсько-Рурський (нижньою та середньою течією Рейну) в Німеччині й Нідерландах;
Англійський (від Лондона до Ліверпуля) у Великій Британії;
Найбільша міська агломерація Латинської Америки — бразильський мегалополіс, утворений злиттям агломерацій Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу (близько 39 млн осіб).