§ 4.1. Основи захисту даних у комп’ютерних системах

Виконайте завдання
1.    Деструктивні дії, які не можуть виконувати шкідливі програми: б) знищувати мікросхеми оперативної пам’яті.
2.    Для того щоб виконати перевірку зовнішнього запам’ятовуючого пристрою, необхідно просто викликати контекстне меню обраного носія (наприклад флешки) та вибрати відповідну команду (Сканувати Н:\).
3.    Алгоритм перевірки комп’ютера па наявність шкідливих програм розглянемо на прикладі Avast! Premier. Відкриваємо антивірус натискаємо кнопку сканувати (інтелектуальне сканування), даний антивірус дає змогу повної перевірки, щодо наявності загрозливого ПО, продуктивності системи, надійності паролей та інше. Цікавим є те, що на офіційному сайті avast.ua є інтерактивна карта, на якій демонструється в реальному часі дані загроз по всьому світу.
4.    5, б завдання даного пункту виконується індивідуально в залежності від встановленого на ПК антивірусу та вимог вчителя.
7. 3 варіанти повідомлень на запропоновані теми.

Повідомлення «Сучасні засоби антивирусного захисту» Більшість сучасного програмного забезпечення антивірусної дії цілком справляється з усіма загрозами та повністю вдовольняє своїх прихильників, тому доцільно розглянути загальні рекомендації використання сучасного захисту від вірусів різного характеру.
Бажано використовувати антивіруси відомих розробників (які не є «зламаними» сторонніми особами, в ідеалі необхідно купити антивірусне ПО на сайті розробника та звідти ж завантажити інсталятор). Якщо такої можливості немає, то можна завантажувати безкоштовні (триальні — 30-добові) версії повних пакетів, але уважно відстежувати термін закінчення безкоштовного користування, щоб не залишати систему без «нагляду». Обов’язково потрібно перед встановленням антивірусу прочитати системні вимоги, щоб завантажити підходящий, конкретно для свого ПК. Оскільки несумісність ПО з системою може призвести до «зависання» системи або взагалі антивірус не встановиться.
Потрібно пам’ятати (перевіряти перелік функцій свого антивірусу), що антивірус сам по собі не захищає від мереживних зловмисників, або ці функції у нього обмежені. Для того щоб забезпечити подібний рід захисту призначені фаєрволи**. Тобто при активному користуванні мережею необхідно, окрім антивірусу, встановити ще і сумісний з ним фаервол. Часто з різноманіття антивірусного ПО користувачі обирають сумісний оптимальний варіант захисту — Internet Security (поєднує в собі функції антівірусу, фаерволу та додаткових налаштувань за потребою користувача). Доречним є також зауваження, що не рекомендується встановлювати на один ПК різні антивіруси (навіть якщо вдалось це зробити). Скоріш за все вони будуть заважати один одному, відсте-жуючи паралельні процеси. Окрім збоїв, гальмування роботи це нічого не дасть. Разом з тим, рекомендується інколи перевіряти систему будь-якою антивірусною утилітою (наприклад портативною), відмінною від встановленої на ПК. Але при цьому основний антивірус перед завантаженням «додаткового» слід відключити.

До основних порад по експлуатації антивірусного ПО слід віднести такі пункти: 1) антивірус, як і майже будь-яке інше ПО, може налаштовуватися під конкретні потреби користувача. Важливим чинником є той факт що, якщо користувач незнайомий з принципами роботи ПО і антивіруса зокрема, то слід залишити налаштування за замовченням, або скористатися рекомендаціями з сайту розробника. Потрібно звертати увагу на поради захисту (якщо немає впевненості щодо сайту, який ви намагаєтесь відкрити попри попередження антивірусу, краще знайти потрібну інформацію на іншому сайті); 2) якщо антивірус попереджає, що певна програма є потенційно небезпечною, потрібно пошукати інформацію про даний продукт (в більшості випадків знаходиться пояснення такого повідомлення та сама причина, з якої антивірус так реагує) і вже потім приймати рішення — встановлювати чи пі.
**фаєрвол (від «/firewall» — протипожежна стіна, синонімом є брандмауер або міжмережевий екран є бар’єром, який оберігає ПК від хакерів, шкідливих програм та інших зовнішніх деструктивних дій, які намагаються нашкодити користувачам каналами мережі. Файрволи контролюють порти, за допомогою яких комп’ютер підключається до мережі, блокують будь-яку підозрілу діяльність.

Повідомлення «Що можуть і чого не можуть комп'ютерні віруси» Вірус — це, зазвичай, невелика програма, написана на одній з мов програмування. Основним призначенням її є внесення деструктивних дій певному колу користувачів. Комп’ютерні віруси можуть: • уражати програмне забезпечення; виконувати збір та передачу інформації (з метою шпигунства); • знищувати частину або весь інформаційний вміст комп'ютера; • маніпулювати Інтернет-з єднанням (довільне з’єднання, відключення, блокування браузерів, перенаправления на певні ресурси); ♦ вимагати кошти; • приховувати процеси, в яких зацікавлені всі вказані вище дії (для того, щоб антивірусу складніше було визначити присутність несанкціонованих дій в системі). Попри великий перелік зловмисних дій віруси не можуть заразити самого користувача будь-якою хворобою, також вірус не може нанести ніякої шкоди жодному пристрою чи складовій ПК (призвести до згорання, розсипання, поломки тощо).
З усього вищезазначеного слідує висновок: вірус може нанести шкоду всьому, що відноситься до інформаційної оболонки ПК — від текстового документа до операційної системи. Крім того, вірус здатний збирати детальну інформацію на вашому комп’ютері, про ваші дії за певний період або в реальному часі, і зібрану інформацію відправляти через Інтернет до потрібних адресатів. Навіть прості віруси можуть доставити багато незручностей (тремтіння і/або пропажа курсора миші; неочікувана поява в найнесподіваніших місцях різних вікон; мерехтіння зображення та інші проблеми). Також вірус може змусити виконати певні дії (запропонувати видалити якийсь файл або запустити авторедактор реєстру). Вірус може вимагати гроші за розблокування системи. Знаючи всі ці факти, будьте обережні, не піддавайтесь на провокації, не намагайтесь самостійно розв’язати питання, які є для вас невідомими, зверніться краще до спеціаліста. Тим самим ви захистити себе та свою систему від дій зловмисників.

Повідомлення «Що можуть і чого не можуть комп'ютерні віруси» Вірус — це, зазвичай, невелика програма, написана на одній з мов програмування. Основним призначенням її є внесення деструктивних дій певному колу користувачів. Комп’ютерні віруси можуть: • уражати програмне забезпечення; виконувати збір та передачу інформації (з метою шпигунства); • знищувати частину або весь інформаційний вміст комп’ютера; • маніпулювати Інтернет-з’єднанням (довільне з’єднання, відключення, блокування браузерів, перенаправления на певні ресурси); • вимагати кошти; • приховувати процеси, в яких зацікавлені всі вказані вище дії (для того, щоб антивірусу складніше було визначити присутність несанкціонованих дій в системі). Попри великий перелік зловмисних дій віруси не можуть заразити самого користувача будь-якою хворобою, також вірус не може нанести ніякої шкоди жодному пристрою чи складовій ПК (призвести до згорання, розсипання, поломки тощо).
З усього вищезазначеного слідує висновок: вірус може нанести шкоду всьому, що відноситься до інформаційної оболонки ПК — від текстового документа до операційної системи. Крім того, вірус здатний збирати детальну інформацію на вашому комп'ютері, про ваші дії за певний період або в реальному часі, і зібрану інформацію відправляти через Ін-тернет до потрібних адресатів. Навіть прості віруси можуть доставити багато незручностей (тремтіння і/або пропажа курсора миші; неочіку-вана поява в »найнесподіваніших місцях різних вікон; мерехтіння зображення та інші проблеми). Також вірус може змусити викопати певні дії (запропонувати видалити якийсь файл або запустити авгоредактор реєстру). Вірус може вимагати гроші за розблокування системи. Знаючи всі ці факти, будьте обережні, не піддавайтесь на провокації, не намагайтесь самостійно розв’язати питання, які є для вас невідомими, зверніться краще до спеціаліста. Тим самим ви захистити себе та свою систему від дій зловмисників.

Повідомлення «Комп’ютерні віруси: міфи і реальність»
Міф 1 — комп’ютерний вірус може зламати будь-який пристрій або комплектуюче ПК (вінчестер, відеокарту, процесор). Реальність: віруси не можуть завдати жодної шкоди техніці, їх не можна звинувачувати в апаратних проблемах, адже вони є' програмним забезпеченням і можуть пошкоджувати файли, дані, але апаратуру — ні.
Міф 2 — комп’ютерні віруси заважають встановлювати операційну систему. Реальність: віруси написані під роботу в операційній системі, тому при установці ОС вони проявити себе ніяк не можуть.
Міф 3 — навіть коли комп’ютер виключено, віруси знищують дані. Реальність: вірус — це програма, тому працювати при вимкненому комп'ютері вона не зможе.
Міф 4 — комп'ютер не включається, тому що вірус заразив систему. Реальність: якщо ОС не завантажується — так, це може бути через віруси, але щоб комп'ютер не включався — цього бути не може.
Міф 5 — комп’ютерні віруси дуже схожі на звичайні — розмножуються десь всередині комп’ютера і утворюють колонії, з’їдають процесори та відеокарти. Реальність: нічого подібного комп’ютерний вірус робити пе може, окрім того, що віруси розмножуються (вірус може розмножити себе в пам’яті та на вінчестері), але цей процес не має зовсім нічого спільного з розмноженням біологічних вірусів.
8. Сучасні аптивірусні програми викопують всі перелічені функції (детекторів (сканерів), моніторів, ревізорів).

Повідомити про помилку