Контрольна робота № 2. Нова українська література (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка)

Варіант 1

1. Це уривок із твору
Б «Маруся» 

2. Жанр твору, з якого взято уривок, —
В повість

3. Молоді кинулися до ніг
В Наума Дрота

4. Ці рядки є частиною
Б розвитку дії

5. Першим твором нової української літератури є
Б «Енеїда»

6. Батьком української прози Т. Шевченко назвав
Г Григорія Квітку-Основ’яненка

7. Зразком сентименталізму є твір
В «Маруся»

8. Друга Евріала звати
Б Низ

9. Слова Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене й не показний козах буде, та єсть же і негідніші од мене промовляє
А Петро

10. Прочитайте рядки... В уривку НЕМАЄ
Б гіперболи

11. Характеристику хапун такий, що із рідного батька злупить дано
Г Тетерваковському

12. Баладою за жанром є твір
Б «Човен» 

13. Установіть відповідність.
1 епос — Б «Маруся»
2 драма — В «Наталка Полтавка»
3 лірика — Г «Дивлюсь я на небо...»
4 ліро-епос — А «Човен»

14. Установіть відповідність.
1 — На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! — Б Маруся.
2 — Стара не страшна, так молода кирпу гне! Я уже їй говорив, як-то кажуть, наздогад буряків — теє-то як його — так де! Ні приступу! Д Тетерваковський
3 — Чи не бігла проти вас яка собака? Ось тутечки тільки перед вами кидалася на людей, то проженуть її, а вона відтіля забіжить, та й не знаєш, відкіля її і стерегтись. — А Василь.
4 — Се мені навдивовижу: ще й году нема, як ти пішов від нас, а навчився письма й співати вмієш, як і сам дяк. Де ти побував? — В Наум Дрот

15. Заповніть літературний паспорт твору «Рибалка».

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ

1. Автор твору: Гулак-Артемовський
2. Літературний рід: лірика
3. Жанр твору: балада
4. Літературний стиль: романтизм
5. Провідний мотив: спокуса людини таємничими силами природи, її прагнення до незвіданого.
6. Художні образи: мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

Варіант 2

1. Це уривок із твору
Б «Енеїда»

2. Ці слова належать
Г Евріалу

3. Слово повинность — це
Г захист рідної землі

4. Ці рядки є частиною
Б розвитку дії

5. Першим прозовим твором нової української літератури є
Г «Маруся»

6. Полтава — місце народження
В Івана Котляревського

7. Твір «Рибалка» — яскравий зразок
В романтизму

8. Упродовж усієї подорожі Енея переслідує
А Юнона

9. Слово-паразит теє-то як його — яскрава ознака мовної бідності
Г Тетерваковського

10. Прочитайте рядки... В уривку НЕМАЄ
Б гіперболи 

11. Слова Знайся кінь з конем, а віл з волом належать
В Наталці

12. Епічним є твір
А «Енеїда»

13. Установіть відповідність.
1 — 
Г Сивілла.
2 — В Лавинія
3 — Б Наталка
4 — А Маруся

14. Установіть відповідність
1 балада — В «Рибалка»
2 малоросійська опера — Д «Наталка Полтавка»
3 соціально-побутова повість — Б «Маруся»
4 бурлескно-травестійна поема — А «Енеїда»

15. Заповніть літературний паспорт твору «Човен».

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ

1. Автор твору: Є. Гребінка
2. Літературний рід: лірика
3. Жанр твору: балада
4. Літературний стиль: романтизм
5. Провідний мотив: трагічність буття самотньої людини.
6. Художні образи: Алегоричний зміст вірша автор передає за допомогою образів бурхливого моря, що уособлює небезпечний життєвий шлях людини, та човна, який символізує людину, неспроможну чинити опір трагічним проявам долі; хмари, вітер, громи — життєві труднощі й негаразди. Автор використовує засіб психологічного паралелізму, порівнюючи долю ліричного героя із човном, що потрапив у бурю.

Контрольний твір

Напишіть твір на одну з поданих тем.

Характеристика братів Остапа й Андрія.

Остап ще змалку він марив життям на Січі. Не бажаючи навчатися, хлопець чотири рази закопував свій буквар у землю. Лише погрози батька, що син ніколи не побачить Запорозької Січі, змусили Остапа закінчити академію.

У першій зустрічі з батьком хлопець доводить, що він має сили послужитися козацькій справі. Рішучий і сильний у боротьбі з ворогом, Остап ніжний і чулий до своєї матері. Їдучи степом на Запорозьку Січ, він весь час думав про неї, й серце його щемить від швидкої розлуки з ненею.

Остап мав сильну волю й рішучий характер. Він був надійним товаришем у бойових походах, ніколи не зраджував своїх побратимів. У ньому, «незважаючи на молодість, вже були помітні риси майбутнього вождя»: «холоднокровно, майже неприродно для двадцятидворічного, він за одну мить міг оцінити всю небезпеку і весь стан справ». Під час сутичок з ворогами герой розумно вів бій. Складалося враження, що «Остапу… було на роду написано… важке знання вершити ратні справи».

Остап мужньо поводить себе перед стратою. Він звертається до своїх побратимів-козаків із закликом померти мужньо й гідно як істинні християни. Образом Остапа автор підкреслює, що кращі риси характеру героя були сформовані в жорстоких випробуваннях, у війні за народні інтереси.

Молодший Остапів брат Андрій — цілковита його протилежність. Він навчався охоче й без напруги, був винахідливіший за брата. Андрій, як і Остап, «також кипів жагою подвигу, але разом з нею душа його була доступна також іншим почуттям». У боях він виявляв хоробрість, але був нерозважливий, рвався туди, куди ніколи б не наважився козак зі холодним розумом: «Андрій весь поринув у чарівну музику куль і мечів. Він не знав, що то значить обмірковувати, чи розраховувати, або вимірювати заздалегідь свої і чужі сили».

Вчинками героя рухали егоїстичні інтереси: закохавшись у польську панянку, він зрадив своїх товаришів, у бою повернув проти них зброю.

Однак при зустрічі з батьком Андрій поводить себе приречено. Він не намагається чинити батькові опір і покірно приймає смерть від Тарасової руки.

 Утілення козацьких чеснот в образі Тараса Бульби.

Тарас Бульба — досвідчений козацький ватажок. Він був «із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру».

Характер Тараса Бульби автор подає в розвитку. На початку твору він — гарячий полковник, інтриган, який підбурює козаків виступити в похід лише заради того, щоб його сини у воєнних діях набули бойового досвіду. Тарас спричинив до поділу козацького війська на два загони під Дубном, чим призвів до ослаблення сил козаків і, зрештою, до їхньої поразки.

Водночас Тарас Бульба — хоробрий воїн, для якого на першому місці — відданість козацькій справі. Навіть вчинки своїх дітей він оцінює крізь призму їхнього ставлення до ворогів.

Для нього Андрій після зради козакам — лише відступник від віри й народу. Фанатична відданість справі переважає в Тараса Бульби над родинними зв’язками. Він убиває власного сина, навіть не зробивши спробу з ним порозумітися. Так само Тарас не стримується й виступає на захист православної віри в польській в’язниці, що перешкоджає йому побачитися перед смертю з Остапом.

До останнього епізоду Гоголь зображує Тараса Бульбу героєм. Після смерті Остапа він повертається в Україну й приєднується до повстання гетьмана Остряниці, щоб помститися за смерть сина. Тарас до останнього подиху бореться з ворогами українського народу. Автор зображує Тараса Бульбу месником, національним лідером, борцем за інтереси народу.

Повідомити про помилку