§ 10. Діалог
2. Прочитайте текст і виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
Театр підготував «Запорожця за Дунаєм». Треба було писати й розклеювати по місту афіші, зазначивши й Оксанин дебют. Проте прізвище Бородавкіна ніяк не імпонувало такій гарній, стрункій жінці. Ціла рада зібралася, щоб дібрати для Оксани гарне сценічне ім’я. Шевченко, Любченко, Веселкова, Барвінок...
Десятки прізвищ перебрали.
— Хай вона буде Петрусенко, — утрутився Петро Бойченко.
Прізвище всім припало до серця.
— А що Оксана скаже? — запитав хтось її.
— Нехай буде так. Мені подобається.
Так на першій афіші «Запорожця за Дунаєм» було зазначено: «Одарка — Оксана Петрусенко».
4. Запишіть діалог, доповнивши репліки словами автора.
Усе логічно
— От бачиш, яка ти... Собі взяла великий шматок, а мені залишила маленький, — говорить брат.
— А як би ти зробив? — запитала сестричка.
— Я взяв би собі маленький, — відповів братик.
— Так чого ж ти тоді кричиш? Я ж тобі такий і дала, — здивувалася сестра.
КУЛЬТУРА СЛОВА
3. Перегляньте експресурок «Посміхатися чи усміхатися?». Поясніть, у чому полягає відмінність між цими дієсловами.
Коли Тарас закінчив читати, Надія спитала:
— А чому ви обминули присвяту? «Оксані К-ко».
Тарас довірливо розповів про дівчину з Кирилівки Оксану Коваленко, якої й понині не може забути.
— То — дитяча любов, — мовила Надія. — А от кохання... справжнє... єдине.
— Либонь, маю серце надміру вселюбляче... не знаходжу єдиної, — спробував відбутися жартом Тарас.
— Значить, ви не зустріли судженої...
Судженої!.. Тарасові спала на думку давня розмова з княжною Варварок). Тоді він тихо, несподівано признався:
— А в мене вже є кохана.
І коли Варвара поцікавилася:
— Хто ж вона?
Відповів:
— Україна!