§ 35. Види й засоби міжфразового зв’язку

3.

Народження пісні

План

1. Автора музики «Реве та стогне...» згадують нечасто.

2. Народження мелодії.

3. Намагання оприлюднити пісню.

4. Спів пісні під час спектаклю Кропивницького.

5. Спектакль перервано, але твір вилетів на волю.

4. Ілля — Ілліч, Іллівна; Ігор — Ігорович, Ігорівна; Юрій — Юрійович, Юріївна; Григорій — Григорійович, Григоріївна; Василь — Васильович, Василівна; Андрій — Андрійович, Андріївна; Богдан — Богданович, Богданівна; Лука — Лукич, Луківна.

Культура слова

3.

Баламути

Три разки жовтуватих від часу намистин, загорнуті в руду панчоху, перейшли мені в спадок від бабусі. У нас, на півдні Вінниччини, таке намисто називали баламутами — перекручене від перламутр. Бабуся в ньому виходила заміж, а до неї — її мама. Тримала баламути у великій скрині на самому дні, під горою домотканих скатертин, рушників і сорочок. Діставала дуже рідко, але коли це ставалося, завжди пускалася в спомини. Розповідала, що до неї часто приходили дівчата брати баламути на своє весілля. Тоді особливих статків не було, тому такі позички були звичні. Намисто свідчило про статус його власниці: чим більше разів на шиї, тим багатшого вона роду. Одна низка могла коштувати, як добра корова. Найдешевшими були пацьорки — з дрібних скляних або дерев’яних намистин. Баламути йшли десь посередині між коралями та пацьорками. Бабуся казала, що розділить баламути й дасть по одному разку в сім’ю кожного з трьох синів — дочок у неї не було. А недавно потай віддала все мені. Може, тому, що я найбільше любила слухати про її молодість.