Вправа 140

1. Багато горя зазнала Малуша, а передумала стільки, що коли б тими думками землю засіяти, то вже все поле й шляхи від Росі до Києва проросли б шипшиною й тернами.

2. Мені, мабуть, не докучить нагадувати, що хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.

3. Як радісно мені, що знову сніг розтане и зелене убрання одягнуть дерева.

4. Сергія не влаштовує, як футболісти ходять самовпевнено, і що свистять у коридорах та важаться після кожного тренування, і що під час дощу, зібравшись у вестибюлі, крейдою на чорній дошці забивають уявні голи в ворота суперника.

5. Соломія міркувала, що коли брати ліворуч, плавні мусять швидко скінчитися.