Вправа 197

1. У коридорі почувся шум, що луною відбивався від стін, незабаром пролунав різкий дзвінок, який сповіщував про закінчення шкільних уроків. [ ], що ( ), (який … ).

2. На заході, в закучерявлену мідь дубів, що легенько шелестить від подуву вітру, вкрапляється золото надвечір’я, низом уже скрадаються, підростають легкі тіні, які стають дедалі чіткіші. [ (що… ), ], [ ], (які…).

3. На обрії з'явилися прекрасні київські гори, куполи соборів і церков, які засліплюють очі своїм золотавим сяйвом ще мить — ось уже сам Київ гостинно прийме нас, немов матір після нашої довгої подорожі. [ ], (які …), [ ] — ( ).

4. Добре пам'ятаю: того ранку не було сонця, бо воно сховалося за великою сірою завісою, по небу ходили кошлаті хмари, мов суворі охоронці сонячного сяйва. [ ]: ( ), бо ( ), [ ], мов ( ).