Вправа 267

1. Небо чисте, ніжно-блакитне, таке лагідне-лагідне, що хочеться всміхнутися, коли дивишся на нього.

2. Мати сиділа за столом і мовчки розглядала фотографії, що пожовтіли від часу.

3. Гори, що бовваніли вдалині, здавались чимось несправжнім.

4. Коли я під’їзжав до міста, порив вітру несподівано зірвав з мене капелюх.

5. По пагорбах, що застигли від нічної прохолоди, переливались білим морем гірські тумани.

6. Коли я прочитав в журналі статтю про сміливий вчинок юнака, у мене виникло бажання розповісти про це товаришам