Вправа 270

Усю весну і початок літа лили дощі. Весною — суспіль, а в червні-липні наче хто розпланував те на небі, вранці розгодинювалося, ополудні ж із заходу наповзали важкі, кучеряві, схожі на вивернуті кожухи, хмари, які бурхливо скидали свій водяний вантаж і величаво пливли далі. Вряди-годи дощі йшли з громовицею. Земля обпилася води і була як губка.

Щоправда, дощі, які вбивали в землю городину і не давали заполовіти житам, воднораз рятували яремівчан село зусебіч огорнене сосновими борами, які переходили в мішані ліси, і там зарясніли гриби Білі, красноголовці, а маслюків, синюків — сила-силенна, хоч коси косою.