Вправа 464

1. Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків усередину лісу, проте віяло прохолодою.

2. Я син народу, що вгору йде, хоч запертий у льох.

3. Розповідають легенду, що колись у давнину тут, де тепер розкинулось її рідне село Крукове, була поліська рівнина.

4. Як хочеш випити джерельної води з живим сріблом досвітньої зірниці, йди на світанку в степ і припади гарячими вустами до криниці.

5. Навшпиньки тиша ходить у саду, щоб гілку не труснути ненароком.