| § 1 Мова як знакова система і суспільне явище. Мова і держава |
4 |
| § 2 Проблема екології української мови. «Мовний суржик». Українська мова як одна з індоєвропейських мов. Ознаки самобутності української мови |
7 |
| § 3 Культура усного і писемного мовлення |
9 |
| § 4 Поняття про колорит мовлення. Словник-довідник з культури української мови |
13 |
| § 5 Основні етапи формування і розвитку української національної мови |
17 |
| § 6 Поява писемності у східних слов’ян. Створення слов’янського алфавіту |
20 |
| § 7 Короткі відомості з історії української писемності |
23 |
| § 8 Особливості розвитку української мови на сучасному етапі |
27 |
| § 9 Форми існування мови |
30 |
| § 10 Писемна і усна форми літературної мови |
33 |
| § 11 Діалекти як історична база літературних мов. Територіальні і соціальні діалекти |
34 |
| § 12 Місце фонетики та орфоепії в системі мови. З історії української фонетики |
39 |
| § 13 Класифікація голосних звуків. Звук мовлення і фонема. Інваріант, позиційний варіант фонеми |
41 |
| § 14 Класифікація приголосних звуків |
44 |
| § 15 Асимілятивні й дисимілятивні процеси в групах приголосних |
46 |
| § 16 Подовження, спрощення в групах приголосних. Приставні приголосні. Метатеза |
48 |
| § 17 Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні |
51 |
| § 18 Чергування [о] та [е] з [і]. Чергування [о] і [е] з нулем звука. Чергування [о] з [е] після [ж], [ч], [ш], [дж] та [й] |
55 |
| § 19 Основні випадки чергування у–в, і–й, з–із–зі (зо). Милозвучність української мови. Стилістичні засоби фонетики. Звукопис |
57 |
| § 20 Основні норми сучасної літературної вимови. Особливості вимови голосних, приголосних звуків та їх сполучень |
61 |
| § 21 Вимова звукосполучень приголосних |
63 |
| § 22 Соціолінгвістичні фактори, що впливають на вимову людини. Основні джерела нормативного мовлення. Мова масмедіа. Сценічна мова |
65 |
| § 23 Інтонаційні особливості українського мовлення. Наголос в українській мові |
68 |
| § 24 Українська графіка |
72 |
| § 25 З історії становлення і розвитку української графіки й орфографії. Основні принципи української орфографії |
74 |
| § 26 Уживання знака м’якшення та апострофа |
77 |
| § 27 Уживання великої літери. Лапки у власних назвах |
78 |
| § 28 Написання складних слів разом, окремо, через дефіс |
79 |
| § 29 Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ |
80 |
| § 30 Складоподіл і правила переносу слів з рядка в рядок. Графічне скорочення слів |
82 |
| § 31 Правопис географічних назв. Написання слів іншомовного походження |
84 |
| § 32 Слово як основна одиниця мови. Семасіологія як учення про значення слів і виразів |
86 |
| § 33 Багатозначні й однозначні слова. Пряме і переносне значення. Омоніми. Пароніми |
88 |
| § 34 Синоніми. Антоніми |
92 |
| § 35 Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика |
95 |
| § 36 Запозичена лексика як джерело збагачення лексичного складу мови. Новітні запозичення |
98 |
| § 37 Загальновживані слова. Лексичне багатство діалектної лексики. Лінгвокультуреми. Етнографізми. Топоніміка й ономастика у складі української лексики |
101 |
| § 38 Розмовна, просторічна, емоційно забарвлена лексика. Молодіжний сленг. Екзотизми. Пуризми |
103 |
| § 39 Наукова лексика. Філологічні, лінгвістичні, літературознавчі терміни. Канцеляризми. Штампи |
106 |
| § 40 Застарілі слова та їх різновиди. Архаїзми, історизми. Неологізми. Загальномовні та авторські неологізми |
108 |
| § 41 Фразеологічні одиниці української мови. Основні ознаки фразеологізмів |
110 |
| § 42 Джерела української фразеології. Національна специфіка української фразеології |
112 |
| § 43 Прислів’я і приказки, крилаті вислови. Стійкі народні порівняння. Побажання, приповідки, каламбури |
113 |
| § 44 Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів |
115 |
| § 45 Фразеологія власне українського походження. Фразеологізми з античної міфології |
117 |
| § 46 Фразеологія наукова, публіцистична, офіційно-ділова. Фразеологізми з професійної мови |
118 |
| § 47 Словники як відображення історії та культури українського народу. Основні типи словників |
120 |
| § 48 З історії лексикографії. Сучасні словники української мови. Українські електронні словники |
123 |
| § 49 Морфемна і словотвірна структура слова. Основа похідна і непохідна. Твірна основа |
126 |
| § 50 Основні способи словотвору. Історичні зміни в морфемному складі слова. Етимологія як учення про походження слів |
128 |
| § 51 Словотвір іменників, прикметників, дієслів, прислівників |
131 |
| § 52 Складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання |
133 |
| § 53 Стилістичне використання засобів словотвору |
135 |
| § 54 Граматичні категорії, значення і форми. Основні способи вираження граматичних значень |
138 |
| § 55 Повнозначні та службові частини мови |
140 |
| § 56 Іменник |
141 |
| § 57 Категорія роду іменників |
143 |
| § 58 Категорія числа іменників |
145 |
| § 59 Відмінювання іменників |
146 |
| § 60 Прикметник як частина мови |
150 |
| § 61 Ступені порівняння якісних прикметників |
154 |
| § 62 Повні і короткі форми прикметників, стягнені і нестягнені форми повних прикметників |
156 |
| § 63 Творення відносних і присвійних прикметників. Відмінювання прикметників |
158 |
| § 64 Займенник |
161 |
| § 65 Стилістичні функції займенників |
164 |
| § 66 Числівник як частина мови |
166 |
| § 67 Розряди числівників за значенням. Групи числівників за будовою |
169 |
| § 68 Відмінювання числівників. Паралельне вживання числівників з іменниками в непрямих відмінках |
171 |
| § 69 Написання числівників і відчислівникових слів |
174 |
| § 70 Дієслово як частина мови. Форми дієслова. Зміни звуків в особових формах дієслів. Безособові дієслова |
176 |
| § 71 Дві основи дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни. Словозміна дієслів I та II дієвідміни |
178 |
| § 72 Види дієслів |
181 |
| § 73 Часи дієслів, їх творення |
183 |
| § 74 Способи дієслів |
185 |
| § 75 Стан дієслова. Перехідні й неперехідні дієслова |
186 |
| § 76 Дієприкметник. Активні та пасивні дієприкметники, їх відмінювання. Творення і правопис дієприкметників |
188 |
| § 77 Дієприкметниковий зворот. Перехід дієприкметників у прикметники. Безособові форми на -но, -то |
191 |
| § 78 Дієприслівник |
194 |
| § 79 Прислівник як частина мови |
196 |
| § 80 Ступені порівняння означальних прислівників |
200 |
| § 81 Правопис прислівників і прислівникових сполучень. Написання не з прислівниками |
202 |
| § 82 Прийменник |
205 |
| § 83 Сполучник |
207 |
| § 84 Частка |
209 |
| § 85 Вигук |
212 |
