ВСТУП
|
Від авторів |
3 |
§ 1. Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу |
4 |
§ 2. Мовні норми. мовленнєві помилки |
7 |
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
|
§ 3–4. Розділи науки про мову. Іменник. Прикметник |
11 |
§ 5. Числівник. Займенник |
15 |
§ 6. Розвиток мовлення. Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю |
19 |
§ 7–8. Дієслово. Прислівник |
22 |
§ 9. Службові частини мови |
27 |
§ 10. Розвиток мовлення. Ділові папери. Протокол |
30 |
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
|
§ 11–12. Словосполучення і речення як основні одиниці синтаксису |
32 |
§ 13–14. Поняття пунктограми. типи пунктограм |
36 |
§ 15. Розвиток мовлення. Письмовий твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням) |
41 |
§ 16–17. Словосполучення. Його головні ознаки |
44 |
§ 18–19. Види словосполучень |
49 |
§ 20–21. Узгодження. Керування. Прилягання |
54 |
§ 22. Розвиток мовлення. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі |
59 |
§ 23–24. Речення та його ознаки. типи речень за метою висловлювання |
62 |
§ 25–26. Поширене та непоширене речення. Порядок слів у простому реченні |
68 |
§ 27–28. Просте та складне речення. активні й пасивні конструкції |
72 |
§ 29. Розвиток мовлення. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі |
78 |
§ 30–31. Двоскладне речення. Підмет як головний член речення |
80 |
§ 32–33. Простий та складений дієслівний присудок |
85 |
§ 34–35. Складений іменний присудок. Складний присудок |
89 |
§ 36. Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі |
94 |
§ 37–38. Другорядні члени речення. означення |
96 |
§ 39–40. Прикладка |
101 |
§ 41–42. Розвиток мовлення. Докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням |
106 |
§ 43–44. Додаток |
108 |
§ 45–46. Обставина |
113 |
§ 47. Розвиток мовлення. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в публіцистичному стилі |
119 |
§ 48–49. Односкладні речення. Означено-особові речення |
121 |
§ 50–51. Неозначено-особові речення. Узагальнено-особові речення |
126 |
§ 52. Розвиток мовлення. Діалог |
131 |
§ 53–54. Безособові речення. Інфінітивні речення |
133 |
§ 55–56. Називні речення |
138 |
§ 57. Розвиток мовлення. Письмовий вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в публіцистичному стилі |
143 |
§ 58–59. Неповне речення |
145 |
§ 60. Неповне односкладне речення |
150 |
§ 61–62. Ускладнене речення. Поняття про однорідні члени речення |
153 |
§ 63–64. розділові знаки в реченнях з однорідними членами |
159 |
§ 65. Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис пам’яток історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі |
165 |
§ 66–67. Однорідні й неоднорідні означення |
167 |
§ 68–69. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами |
171 |
§ 70–71. Однорідні члени речення (повторення) |
176 |
§ 72–73. Звертання. розділові знаки в реченнях зі звертанням |
181 |
§ 74–75. Звертання як етикетна формула |
186 |
§ 76–77. Речення зі вставними словами (словосполученнями та реченнями) |
190 |
§ 78–79. Розділові знаки при вставних словах (словосполученнях і реченнях) |
196 |
§ 80–81. Стилістичні можливості звертань і вставних конструкцій |
201 |
§ 82. Розвиток мовлення. Усний тір-опис пам’яток історії та культури за картиною в публіцистичному стилі |
206 |
§ 83. Розвиток мовлення. Повідомлення на тему про мову |
208 |
§ 84–85. Речення з відокремленими членами. Поняття про відокремлення |
211 |
§ 86–87. Відокремлення узгоджених означень |
216 |
§ 88–89. Відокремлення неузгоджених означень |
221 |
§ 90–91. Відокремлення прикладок |
225 |
§ 92–93. Відокремлення обставин |
230 |
§ 94–95. Відокремлення додатків |
235 |
§ 96–97. Уточнювальні члени речення |
240 |
§ 98. Розвиток мовлення. Конспект прочитаного науково-навчального тексту. Тематичні виписки |
245 |
§ 99. Розвиток мовлення. Інтерв’ю в публіцистичному стилі |
248 |
§ 100. Розвиток мовлення. виразне читання вголос текстів різних стилів |
250 |