Українська література. Самостійна робота 2. ПАHAC МИРНИЙ «Xiбa ревуть воли, як ясла повні?»

ВАРІАНТ 1

1. Назвіть історичні періоди, про які йдеться в романі Панаса Мирного «Xi6a ревуть воли, як ясла повні?»

Знищення Катериною ІІ Запорозької Січі, запровадження кріпацтва й перетворення козацьких нащадків у власність новоявлених кріпосників, реформа 1861 року.

2. Про кого з героїв роману Панаса Мирного «Xi6a ревуть воли, як ясла повні?» сказано в поданому уривку?

Нечипора Вареника.

3. Вставте пропущене в цитата ім’я героїні:

Оришка

4. Співавтором Панаса Мирного у написанні роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був

Іван Якович Рудченко (Іван Білик — літературний псевдонім).

5. Ким був батько Чіпки?

Колишній кріпак і позашлюбний син пана Василя Польського і вродливої кріпачки Уляни, панський попихач, утікач, москаль. Під час війни в Угорщині, де і загинув, батько Чіпки стає прапороносцем, але його заслуги присвоює Максим Ґудзь.

6. Укажіть, чому сім’я Нечипора Вареника втратила землю.

Після смерті якогось бездітного, далекого Мотриного родича, зосталося їм днів на десять поля... Після судів та пересудів, — після двох мішків пшениці та двох овечок-ярок, що Мотря подарувала волосному писареві, одсудили Мотрі землю громадою.

Пізніше волость відібрала у сім’я Нечипора Вареника землю, яку лишив йому родич, бо об’явився його справжній небіж. У Гетьманському, куди Чіпка пішов шукати справедливості, Василь Порох написав йому прохання за могорич. Пихатий секретар Чижик сказав, що вирішить Чіпчину справу за 50 карбованців. Парубок не мав таких грошей.

7. На що сподівалася Галя, виходячи заміж за розбійника Чіпку?

Галя, ставши дружиною Чіпки, зробила вибір між добром і злом. Єдина дитина колишнього москаля Максима, вона від самого народження зростала в достатку. Але засуджувала батьків, не могла носити краденого одягу, жити в награбованому добрі. Добра, щира, справедлива, Галя допомагає Чіпці на якийсь час повернутися до чесної хліборобської праці. Та слабкими виявилися сили молодої жінки, зломилися під тиском брутальних умов.

«Галя побачила, що вскочила з Чіпкою, як риба в невід, і... заплуталась... Стала вона побиватись, борсатись, трепетатися... Шурхнула, як пліточка, в першу дірку — і вискочила на чисту воду... а Чіпка зостався в неводі!.. Вона за ним убивалася, сумувала, плакала. Та він того уже не чув, не бачив.».

Галя уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту.

8. Хто заявив на Чіпку у волость i чому?

Дізнавшись, що Чіпка втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків, мати заявила на нього у волость.

9. Який висновок можна зробити з історії дружби Чіпки з колишніми дворовими людьми, яких він зустрів у шинку?

Утрата землі робить Чіпку людиною другого сорту, а розчарування в законних шляхах відновлення справедливості штовхає в бік стихійного бунтарства.

Чіпка потрапляє під згубний вплив злодійського товариства — колишніх дворових кріпаків, озлоблених на весь світ. Винуватячи всіх у своїх бідах, вони морально деградували і вдалися до крадіжок та розбою. У результаті цієї дружби Чіпка залишився майже голий і босий. Всі люди для нього стали запеклими ворогами, а горілка — єдиними ліками від розчарування. Чіпка приймає зручне виправдання злодійського життя: для нього це відновлення порушеної справедливості. Він, мовляв, «своє відбирає».

Енергія сильної особистості скеровується таким чином в антигромадську площину, марнується й обертається на «пропащу силу».

Пояснюючи свої злочини як вимушену форму соціального протесту, Чіпка вступає в гострий конфлікт із суспільством та його мораллю.

А вже після випадку із земством бунтарство героя остаточно перероджується на сліпе бажання помсти, набуваючи у фіналі твору крайнього вияву ненависті до всіх людей.

10. Назвіть риси пореформеної доби, які найбільше вплинули на сім’ю Чіпки Варениченка.

Реформа кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація: хлібороб опинився перед складним вибором: господарювати по-старому чи йти в місто на заробітки; зберігати совість, давні моральні устої чи зректися всього цього заради виживання й збагачення; боротися за свої права чи підкоритися жорстокому світові; несправедливе ведення офіційними особами судових справ із нижчими верствами населення.

11. Визначте художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті твору. Поясніть їхню роль.

Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Легенький вітрець подихав з теплого краю, перебігав з нивки на нивку, живить, освіжав кожну билинку... І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці... А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, — тремтить, переливається, застигає в повітрі.

Порівняння: земля як на Великдень дівчина; поле — що безкрає море; голос, як срібний дзвіночок; світ сонця, як розтоплене золото. Епітети: ясне сонце, тепле й приязне; палючі сліди; синє шатро неба; чисте, прозоре небо; легенький вітрець; безкрає море; теплий край; сонячна хвиля; тиха-таємна розмова; срібний дзвіночок.

Метафори: земля красується в своїм розкішнім убранні; поле розіслало зелений килим; сонце… не вспіло наложити палючих слідів на землю; грає сонячна хвиля; вітрець подихав, перебігав з нивки на нивку, живить, освіжав; нивки… ведуть між собою розмову; голос…тремтить, переливається, застигає в повітрі.

ВАРІАНТ 2

1. Запишіть назву села, про історію якого йдеться в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Село Піски.

2. Про кого з героїв роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» сказано в поданому уривку?

Чіпка

3. Вставте пропущене в цитаті слово — ім’я героя.

— Я не буду злий, бабусю! — одказує Чіпка — та й задумається.

4. Яке справжнє прізвище Панаса Мирного?

Панас Якович Рудченко.

5. Укажіть, з якої причини Чіпка став пиячити.

Одного дня з Дону повернувся Луценків небіж — справжній хазяїн Чіпчиної землі, що претендував на землю за правом спорідненості, і волость відібрала у Чіпки землю, бо той не міг заплатити за справу 50 карбованців. З горя хлопець починає пити, хоча до цього навіть до рота не брав горілки.

6. Що спричиняло постійні сварки матерів Чіпки й Галі, коли вони жили в одній хаті?

Після смерті чоловіка Явдоха побоялася жити сама на хуторі, оскільки мала всі підстави очікувати грабунку від тих, котрі донедавна звозили чужі речі до її хати.

Тоді вона продала дворище, продала все, що можна було продати, та й перебралася до дітей. Разом з нею вступило й нове лихо в Чіпчину хату: матері постійно сварилися, обзиваючи одна одну відповідно «панею» і «нищою, дармоїдкою». Чіпка просив рідну матір покоритися, але Мотря відповіла:

— Не буду я, сину, коритись, чорт знає кому. Краще піду в люди та людям покорюся й поклонюся, ніж мені їй кланятись за шматок хліба, що від тебе заробила...

Коли ж Варениченко знову завів дружбу з Матнею, Лушнею і Пацюком, в його хаті почала одноосібно порядкувати не рідна мати й навіть не кохана дружина, а нахабна теща, якій виявилися до вподоби п’яні гульбища й «повні повозки всякої всячини».

7. Назвіть друга дитинства Чіпки, який був його протилежністю за характером.

Грицько Чупруненко.

8. Ким обрали Нечипора Варениченка?

Обраний членом земської управи (гласним).

9. Хто такий дід Улас і яка його роль у житті головного героя?

Дід Улас — сам панський, ходив у пана Польського за скотом.

Мати віддає Чіпку до діда Уласа допомагати пасти вівці. Робота у старого задовольняє хлопця, тому що неважка, просто диво, повна свобода. Та не те, щоб і без користі. Дід брав за літо по п'ятаку від вівці. Шага (півкопійки; гріш) давав на Чіпку та Грицька, та ще хліба мішків із п'ять, та двоє або троє ягнят на рік.

Дідусь — надзвичайно релігійна людина, його тяжко вражає людська заздрість, зажерливість, несправедливість: «Грішні ми, прокляті душі! Ми не тільки над скотиною знущаємося, — ми й свого брата часом черкнемо... Бач! У брата — он те й друге, а в мене ні сього, ні того... Заріжу, мовляв, брата, — добро його поживу! І ріже чоловік чоловіка... Ріже — забув і думати, що йому на тім світі буде?!.».

Ці сумні роздуми западають глибоко в душу Чіпки, але не зможуть врятувати його від злочинного шляху.

Дід Улас надзвичайно любить тварин. Він говорить: «Вівця для мене — все одно, що людина: і їсть, і п'є, і боліє... тільки не скаже нічого, не вимовить!.. Хіба я не бачу, хіба я не знаю, як їм оцей дощ дозоля?.. Мені він не так дозоля: я вже стара собака, натерпівся всього... А он — ягня? Зігнулося, тремтить, змерзло. Бачу, бачу... Я б тебе коло свого серця обігрів, як дитину...».

Для Уласа воля зробила життя тільки тяжчим: тепер йому потрібно було сплачувати десять карбованців податку.

Йому важко розлучатися з тваринами, адже пан погрожує забрати його до панського двору, в неволю. Вражений горем діда, Чіпка грізно заявляє, що спалить пана. Але дідусь застерігає хлопця від такого злочину, адже пан швидко знову вибудується, а найбільше постраждають убогі.

Чіпка часто розпитував діда про що-небудь, і старий розказував про всяку всячину, або грав на сопілці.

Від нього Чіпка вперше почув правду про свого батька, який ще малим нікого не слухав, нікому не корився, дізнався, що в москалі спровадила батька людська заздрість та панська несправедливість. У вперше хлопця прокидається ненависть до панського свавілля.

10. Назвіть чинники, під впливом яких Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», став на злочинний шлях.

Син зневаженої селянки-біднячки, Чіпка зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Він гостро переживав соціальну несправедливість. У житті йому зустрічалося небагато хороших людей: баба Оришка, дід Улас, Галя.

Найчастіше малого Чіпку ображали: батько покинув, мати лаяла й била, зриваючи злість за своє невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Доля не зглянулась і в подальші роки: землю відібрали, вигнали з земства. Прагнення помсти з’явилось у Чіпки ще в дитинстві. Проте особливо дошкульно вразило Чіпку те, що за право працювати на своїй землі чиновник з цинічною відвертістю вимагає у селянина хабара.

Саме в цю мить Чіпка втратив не лише ниву, а й віру в справедливість. У його серці знову закипіла ненависть, але, на жаль, не тільки до гнобителів та їх прислужників, а й до всіх людей. Це той психологічний момент, який проливає світло на його подальшу долю, пробуджує сліпе бунтарство зневаженої, обікраденої людини.

Проте добро в його натурі на якийсь час перемогло. Він соромився свого давнього безпуття. А коли пішли розмови про земство, про вибори гласних, Чіпка закликає громаду захищати свої інтереси.

Останнім поштовхом, що зіпхнув правдошукача на стежку сліпої помсти, став наказ губернатора про виведення Чіпки з управи «по неблагонадежности». Грабунки, вбивства зводять нанівець його протест. Кров невинних людей страшним тавром заплямовує Чіпку. Із правдошукача він перетворився на страшного злочинця, коли очолив банду, убив сторожа, вирізав мирну сім’ю хуторян.

11. Визначте художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті твору. Поясніть їхню роль.

Не встиг ступить десяти ступнів, як пісня стихла, — тільки одна луна її бриніла ще над головою у його. Ще ступінь, ще... зашелестіло жито, заколихалося, немов у йому щось борсалось, билось... Ще хвилина — і з жита заманячила дівоча постать... Парубок став. Дівчина, як перепелка, знялась — і помчалась вподовж ниви. Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим зеленим житом, — вона здавалася русалкою...

Порівняння: дівчина, як перепілка, як русалка; епітети: дівчина — низенька, чорнява, заквітчана, маленька, кругленька, швидка й жвава, високе зелене жито; метафори: пісня стихла; луна бриніла; заманячила постать; запечених сонцем.