Українська мова. Контрольна робота 2

ВАРІАНТ 1

1. Наголошеним є останній склад у всіх словах рядка

Г граблі, дефіс, везти

2. Іменники жіночого роду, у кожному з яких у формах множини наголос переходить на закінчення, в рядку

В колючка, помилка, сторіночка

3. Укажіть рядок, у якому кожне слово має варіанти наголошування.

В апостроф, первісний, доповідач.

4. Спрощення в трупах приголосних відбувається в усіх словах рядка

Б швидкіс..ний, радіс..ний, облас..ний.

5. Правильно написано всі прикметники в рядку

А Овруч — овруцький, Лейпциг — лейпцігський.

6. Орфографічну помилку допущено в рядку

Д пасічництво, свідотство, рекрутчина.

7. Установіть відповідність між рядками слів та ситуаціями вживання знака м’якшення в них.

1 Знак м’якшення уживається в усіх словах рядка — Д готується, різьбяр, неньчин.

2 Знак м’якшення уживається тільки в першому слові рядка — Б дівчиноньці, прип’ятський, п’ятсот.

3 Знак м’якшення уживається тільки в останньому слові рядка — А волинський, ласунчик, людськість.

4 Знак м’якшення не вживається в жодному слові рядка — Г корінчик, велетенський, серйозний.

8. Установіть відповідність між рядками слів та ситуаціями вживання ненаголошених е, и в них.

1 Буква и пишеться в усіх словах рядка — Д мер..діан, гор..зонт, конт..нгент.

2 Буква и пишеться в першому слові рядка — серт..фікат, ад..кватний, м..моріал.

3 Буква и пишеться в останньому слові рядка — В д..бют, през..нтація, мед..цина.

4 Буква е пишеться в усіх словах рядка — Г ц..р..монія, інт..лігенція, д..тальний.

9. Слово, у якому допущено помилку в написанні ненаголошених голосних, міститься в реченні

В третьому

10. Не пишеться м’який знак на місці пропуску в слові

А камін..чик.

11. Складіть і запишіть невеликий роздум (10-12 речень) на тему «Добрим словом мур проб’єш» (Нар. тв.). Сформулюйте тезу висловлювання, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще ілюструватимуть ваші думки. Зробіть висновок.

Життя – непроста річ, і кожен із нас волів би чути лише гарні слова в свою адресу.

Я погоджуюсь з такою думкою і вважаю, що по життю треба йти так, щоб почуватися людиною, не втрачати почуття самоповаги й не принижувати інших. Адже принизити людину найшвидше можна словом.

Т. Шевченко писав:

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога.
І голос той, і ті слова.
Ідуть меж люди!

Коли твоє слово не розходиться з ділом, тоді тебе поважають і власна совість спокійна. Але для цього і ми самі повинні бути ввічливими при розмові. Добре слово допоможе вирішити проблеми, покращить стосунки між співрозмовниками та відкриє для нас двері у світ добра та миру. Хоча може бути й навпаки. Так трапилося із Сашком у кіноповісті «Зачарована Десна» О, Довженка.

Хлопець робити добрі діла — шанувати добрим словом старих людей. Але дід Захар, якого він здибав на вулиці, не відповідає на його шанування ні за першим, ні за другим разом, а за третім — вилаяв. Це було великим розчаруванням для героя.

Отже бачимо, що лихе робить світ навколо нас непривітливим і злим, а людей — похмурими та байдужими. Якщо ми хочемо завжди мати можливість спитати чиєїсь поради, або попрохати допомоги у своїх друзів, то повинні пам’ятати, що людина охоче відгукнеться на прохання про допомогу, якщо співрозмовник не буде забувати про твої добрі слова.

Варіант 2

1. Наголошеним є останній склад у всіх словах рядка

В визнання, ложки, слюсарі

2. Іменники жіночого роду, у кожному з яких у формах множини наголос переходить на закінчення, є в рядку

Г грядка, пампушка, картка.

3. Укажіть рядок, у якому кожне слово має варіанти наголошування.

Г простий, помилка, дошкульний.

4. Спрощення в трупах приголосних відбувається в усіх словах рядка

В улес..ливий, доблес..ний, проїз..ний.

5. Правильно написано всі прикметники в рядку

Г Бахмач — бахмацький, баски — баскський.

6. Орфографічну помилку допущено в рядку

В меценатство, брацтво, Галичина.

7. Установіть відповідність між рядком слів та ситуаціями вживання знака м’якшення в них.

1 Знак м’якшення уживається в усіх словах рядка — Б громадськість, гетьманський, няньчити.

2 Знак м’якшення уживається тільки в першому слові рядка — Г снігуроньці, уманський, незабутні.

3 Знак м’якшення уживається тільки в останньому слові рядка — А тонші, секретар, споруджується.

4 Знак м’якшення не вживається в жодному слові рядка — В лускунчик, блакитні, оболонський.

8. Установіть відповідність між рядками слів та ситуаціями вживання ненаголошених е, и в них.

1 Буква и пишеться в усіх словах рядка — Г д..р..гент, експер..мент, кор..дор.

2 Буква и пишеться в першому слові рядка — Б абр..кос, с..гмент, теор..тичний.

3 Буква и пишеться в останньому слові рядка — А р..цензія, прец..дент, д..скусія.

4 Буква е пишеться в усіх словах рядка — Д комп..тентний, м..ханіка, р..зервуар.

9. Слово, у якому допущено помилку в написанні ненаголошених голосних, міститься в реченні

В третьому

10. Слово з орфограмою «Спрощення у групах приголосних» міститься в реченні

Б третьому

11. Складіть і запишіть невеликий роздум (10-12 речень) на тему «Посієш звичку — пожнеш долю» (Нар. тв.). Сформулюйте тезу висловлювання, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще ілюструватимуть ваші думки. Зробіть висновок.

Вперше подібний вислів зустрічається у творчості великого філософа Стародавньої Греції Аристотеля у формі: «Звичка стає вже природньою властивістю».

Ця ж думка була висловлена богословом середньовічної філософії Блаженним Августином: «Звичка — друга натура». У його версії ця фраза стала крилатою. Сенс виразу: від звичного так само важкого відмовитися, як і змінити характер; ряд стійких звичок формує почасти й характер.

Недарма кажуть: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини певною мірою й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля, нам доводить саме життя. Не менше впливає на характер людини і коло її спілкування, адже в процесі спілкування виявляються інтелектуальні, моральні та вольові якості особистості, саме у спілкуванні вони набувають певних рис і закріплюються. Як приклад, можна взяти образ Чіпки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?).

Я думаю,що людина сама повинна організовувати своє життя, сама повинна себе виховувати, керуючись при цьому власними і громадськими ціннісними орієнтирами. Тільки за таких умов вона стане гідним членом суспільства, отримає повагу оточуючих, буде сміливо йти по життєвому шляху і досягне неабияких висот у своїх прагненнях.