Українська мова. Самостійна робота 5. Подвоєння та подовження приголосних. Правопис префіксів. Правопис суфіксів. Уживання великої літери

ВАРІАНТ 1

1. Подвоєння приголосних відбувається внаслідок їхнього збігу в кожному слові рядка

Б бездоганний, роззброїти, розрісся.

2. На місці пропуску пишеться и в кожному слові рядка

В непричетний, примножити, примудритися.

3. За допомогою суфікса -ов- утворюються всі прикметники в рядку

А плече — плечовий, сіль — сольовий.

4. Подовжена вимова приголосних відбивається на письмі в кожному слові рядка

Д ллєш, навмання, Покуття.

5. У кожному випадку треба вибрати велику літеру в рядку

Б місто Гола Пристань, Марійчині вишиванки, собака Білий Бім Чорне Вухо.

6. Установіть відповідність між характеристикою написання та рядками слів.

1 У всіх словах рядка є подвоєння приголосних — В нездоланний, суверенний, неодмінно.

2 У всіх словах рядка немає подвоєння приголосних — В обітований, священик, замріяно.

3 Подвоєння приголосних є тільки в першому слові рядка — Б блаженний, усталений, куплений.

4 Подвоєння приголосних є тільки в останньому слові рядка — А уславлений, змальований, нескінченно.

7. Напишіть коментар до висловлення «Життя без книг — це хата без вікна» (Д. Павличко). Підкресліть орфограми, відображені в темі.

Книги займають важливе місце в житті людини. Вже з раннього віку книга стає нашим другом. Батьки читають нам на ніч яку-небудь чарівну казку, породжуючи в нашій свідомості прекрасне уявлення про світ. Це дуже важливий етап для дитини — навчити її любити і розуміти книги, адже від цього буде залежати її подальше сприйняття себе і світу. Книги — це скарбниця всього людства. У них прихована історія, таємниця, вчення, істина та багато всього корисного. Книги подібні машині часу. Вони мають дивовижну властивість переносити свого читача в минуле й майбутнє. Я вважаю, що книга повинна жити в кожному будинку. Д. Павличко дещо переінакшив слова Цицерона, який сказав: «Будинок без книг, подібний до тіла без душі». Ці слова наповнені глибоким змістом. Говорячи про свою читацьку любов, я можу сказати, що моя любов до книг дає мені моральне задоволення. За весь час прочитано не один десяток книг. Це були книги різного жанру: і фантастика, і пригода, і романи, книги, що містять релігійну і військову тематику і інші. Можу сказати, що кожна книга залишила свій відбиток в моїй свідомості і вплинула на мій світогляд. Я отримую необхідні знання, відкриваю нове, дивуюся і захоплювалася одночасно. За допомогою книг я отримую моральні уроки і душевно збагачуюся. Через них я познайомилася з мораллю — це такі поняття, які роблять людину людиною, наділяючи її душу чимось величним. У висновку хочеться сказати, щоб ваша душа була в гармонії з вашим тілом, навчіться любити, відчувати і чути книги. Зробіть так, щоб книги завжди жили у вашому домі, приносячи вам радість і наділяючи вас душевною красою.

ВАРІАНТ 2

1. Подвоєння приголосних відбувається внаслідок їхнього збігу в кожному слові рядка.

Г рослинний, оббити, перенісся.

2. На місці пропуску пишеться и в кожному слові рядка.

Б прижовкнути, пригірклий, прикрасити.

3. За допомогою суфікса -ов- утворюються всі прикметники в рядку

Г дріжджі — дріжджовий, лікоть — ліктьовий

4. Подовжена вимова приголосних відбивається на письмі в кожному слові рядка

Г покоління, буття, Поділля.

5. У кожному випадку треба вибрати велику літеру в рядку

Д місто Жовті Води, Шевченкові поезії, країни Заходу.

6. Установить відповідність між характеристикою написання та рядками слів.

1. У всіх словах рядка є подвоєння приголосних — Д нескінченний, старанний, віконниця.

2. У всіх словах рядка немає подвоєння приголосних — В пореформений, жаданий, зосереджено.

3. Подвоєння приголосних є тільки в першому слові рядка — В натхненний, обраний, шалений.

4. Подвоєння приголосних є тільки в останньому слові рядка — А одухотворений, буквений, священний.

7. Напишіть коментар до висловлення «Кращі з книг — ті, що дають більш за все поживи для роздумів» (А. Франс). Підкресліть орфограми, відображені в темі.

Серед особливо ефективних форм освоєння людьми дійсності найважливішими є наука і мистецтво, адже пізнання – багатогранний процес, який передбачає емоційне переживання, аналіз-осмислення і висновки-узагальнення. Людський досвід також базується на пізнанні й величезній інформаційній базі, яка збільшується, невпинно зростає. Не можна не погодитися з думкою сучасного англійського письменника-фантаста Ніла Ґеймана, що «за останні кілька років ми перейшли від інформаційно-дефіцитної економіки до економіки, для якої властиве інформаційне перенасичення». Проте художня література й наукова – дещо різні сфери людської культури і прогресу. Твори красного письменства читачі засвоюють не лише інтелектуально, а й емоційно, адже, крім пізнавальних аспектів, художня література завжди гарантує своїм реципієнтам естетичне задоволення.

Іще століття тому український філолог Олександр Потебня зазначав, що літературний твір не тільки викликає в уяві кожного читача суттєво відмінну від уявлених іншими реципієнтами картину, а й породжує ефект перебування читача в часі й просторі художнього полотна, умовно реалізує своєрідне перенесення в процесі читання реципієнта в іншу епоху.

Процес читання змінює людину, породжує емпатію, дає можливість «відчувати речі, відвідувати місця і світи, про які ви й уявлення не мали б. Ви дізнаєтеся, що зовнішній світ – це теж ви. Ви станете кимось іншим і коли повернетеся у свій світ» (Ніл Ґейман). Час у художньому творі, як і в реальному житті, нібито тече, безповоротно минає. Іншими словами, те, що з літературним героєм стається протягом довгих років, читач може осягнути за кільканадцять хвилин чи годину читання художнього твору. Якщо одну й ту саму подію ще нікому не вдавалося пережити бодай двічі, то відповідний опис у книжці можна читати заново безмежну кількість разів.

Тому можна цілком погодитися з думкою видатного французького письменника А. Франса, який писав: «Кращі з книг — ті, що дають більш за все поживи для роздумів».