1. Домашні завдання
  2. 11 клас
  3. Українська мова
  4. Глазова 2020 рік

Вправа 63

Прочитайте. Витлумачте вжиті в афоризмах метафори. Сформулюйте тему виступу, у якому ці метафори можна використати.

1. Книжки — кораблі думки, що мандрують хвилями часу, несучи свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

2. Книжка — казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя.

3. Є книжки, які варто покуштувати, є такі, які слід проковтнути, і лише деякі варто розжувати і перетравити.

4. Читання — це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.

5. Життя без книг — це хата без вікна.

Увага! Виділені жирним курсивом слова — метафори.

Я думаю, що ці метафори можна використати у виступах на тему: «Роль книги в житті людини», «Книжка у твоєму житті: у школі й поза нею».

 

Чи можна стверджувати, що метафора є творчою грою зі словом, різновидом інтелектуальної загадки, яку має «розгадати» адресат мовлення — слухач або читач? Відповідь аргументуйте.

Ми знаємо, що метафора — це один із основних тропів художнього мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Метафору, як і інші образні вислови, можна зрозуміти, якщо визначити в ній об’єкт порівняння (те, що порівнюється), образ (те, з чим порівнюється) і спільну ознаку (у чому подібність). Наприклад, поет І. Римарук використав метафору: «тонкі очеретинки наших спин». Тут об’єкт порівняння — «наші спини», тобто ми, люди, образ — «очеретинки», спільну ознаку можна визначити, якщо знати висловлювання відомого французького фізика, математика і філософа Блеза Паскаля, що людина — це «мислячий очерет». Він писав: «Велич людини — у її здатності мислити. Людина усього лише очерет, найслабше із творінь природи, але вона — очерет мислячий. Щоб її знищити, зовсім не треба усього Всесвіту: досить віяння вітру, краплі води. Але хай навіть її знищить Всесвіт, людина все одно перевищує його, бо усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за Всесвіт, а він нічого не усвідомлює.

Отже, уся наша гідність — у здібності мислити. …Спробуємо ж мислити гідно: у цьому основа моральності».

Який можна зробити висновок?

Метафора, справді, є творчою грою зі словом, різновидом інтелектуальної загадки, яку має «розгадати» адресат мовлення.