Вправа 330

Ось лісова стежка. Іду й скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пурхає метелик-кропив’янка. На крильцях справжня веселка! Смужка чорна, смужка жовта. І раптом метелика не стало. Склав яскраві крильця й став непомітним.

Побачив я червоне (одн.) сонечко. Воно примостилося на сухих (мн.) квітках деревію й не могло відважитися на політ. Я взяв маленьку (одн.) комашку, відігрів її своїм диханням. Сонечко розправило червоні (мн.) крильця й зникло.