§ 16. Походження слів
1.
Кристина – ім'я утворено від латинського імені Christianus, що означає "християнка", "присвячена Христу".
2.
Козак – Від кримсько-татарського або тюркського «Qazaq» – «вільна людина», «авантюрист», «шукач пригод», «найманець». «Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей, які ... населяли безлюдні окраїни».
Пороги – невелике підвищення підлоги на вході;
найменша величина чого-небудь, мінімальна сила тощо, що уможливлює вияв певної ознаки або якості;
елемент конструкції деяких машин;
річковий поріг;
поріг больового відчуття;
поріг чутливості.
3.
Січень – назва походить від слова «січа». Цей термін пов'язаний з практикою підсічно–вогневого землеробства розчищати ділянки від корчів, щоб навесні їх засіяти.
Лютий – назва закріпилася за місяцем у кінці XIX століття. Місяць, що має люту вдачу. В лютому характерні пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети
Березень –назва пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією – походить від ранішого березол і пов'язана з народним промислом – заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Закріпилась
вона за місяцем у середині XIX століття.
Травень – слов'янську назву «травень» в Україні останнього місяця весни офіційно було повернуто у ХХ столітті. Назва походить від слова «трава».
Червень – назва пов'язана з кольором червоних квітів, особливо беручи до уваги те, що навіть і саме слово «червоний» має точно таке ж походження – «колір червів».
Липень – дуже давня назва місяця. Походить від слова «липець» (липовий мед).
Серпень – назва місяця утворена від слова «серп» – знаряддя, яким жали зернові.
Вересень – назва прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина.
Жовтень – назву місяць отримав через те, що на нього припадає час жовтіння листя. За характерні погодні умови в народі його називали також грязень, хмурень, листопадник, зазимник, а також весільник – після закінчення пори польових робіт і обмолоту хліба наступав час весіль (традиційно на Покрову).
Листопад – назва прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя.
Грудень – від слова «груда» або «грудка». Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. Також грудки утворювалися на замерзлих зораних полях.
4.
Балаклія (Харківська область) – річка Балаклійка.
Вилкове (Одеська область) – дельта Дунаю, річка утворює «вилку» .
Золотоноша (Черкаська область) – річка Золотоношка.
Ізюм (Харківська область) – річка Ізюмець.
5.
Харків
Деякі історики вважають, що Харків – трансформована назва від Шарукань, половецької столиці, яка була на цих землях, інші пов'язують назву з ім'ям ватажка перших українських переселенців в середині XVII ст. Харка (Харитона). Більшість же фахівців вважають, що свою назву місто отримало від річки Харків.
Узагальнюю знання про слово
Що я знаю?
1. Слова бувають однозначні і багатозначні.
2. Однозначне слово має тільки одне значення, а багатозначні має два
або більше значень.
3. Слово може вживатися у прямому і переносному значеннях.
4. Слово вжито у прямому значенні, якщо воно є природною назвою предмета. А якщо значення слова переносять на інші предмети чи явища за подібністю, то слово вжито в переносному значенні.
5. Слова, які звучать по–різному, але мають близьке чи однакове значення, називають синонімами. А слова, які мають протилежне значення, називають антонімами.
6. Слова, що вийшли або виходять з ужитку, називають історизмами, а нові слова називають неологізмами.
Що я вмію?
• Слово міст – багатозначне: споруда; пристрій для зв’язку ЛОМ; елемент конструкції; положення тіла; частина стовбура головного мозку тощо.
• Радіє серце матері успіхам сина. Земля раділа теплому дощу.
• Говорити – розмовляти, теревенити, шепотіти, балакати; мовчати.
Приятель – товариш, друг, знайомий, кориш; недруг, ворог.
Вродливий – красивий, гарний, красний, гожий; потворний.
• Зарубати на носі – запам’ятати.
Пекти раків – червоніти.
Накивати п’ятами – тікати.
• Варяги, лакей, панщина,царизм.
Айпад, спам, копірайтер.