Літописні оповіді

1. Святу Софію в Києві збудував князь

Г Ярослав

2. Коли печеніги взяли в облогу Київ, князь Ярослав перебував у

Б Новгороді

3. Установіть відповідність.

1 Кий — Д став одним із засновників Києва.

2 Святослав — Б уклав з грека мир.

3 Володимир — В охрестив Русь­Україну.

4 Ярослав — Г дбав про книжне мистецтво.

4. Чому «Повість минулих літ» уважається й історичним документом, і художнім твором?

"Повість минулих літ" — це не лише розповідь про минуле нашої країни, написана Нестором Літописцем, але і літературна пам’ятка.

У літописі використані епітети (чисте поле; жорстока січа; лютих ворогів; велику втіху й користь; урочисті співи; наймудрішими мужами; велику силу; глибокої мудрості), метафори (стала при ньому віра християнська плодитися ), порівняння (як терен в серці, стріли летять, як дощ; князь Святослав ходив легко, як барс), зустрічаються в тексті також приказки і прислів’я. Наприклад, «не похваляться сильні силою своєю».

5. Які докази використав автор літопису «Повість минулих літ», щоб заперечити думку, ніби Кий був перевізником на Дніпрі?

Сучасники автора літопису «Повість минулих літ» стверджували, що ніби Кий був перевізником на Дніпрі. Але Нестор Літописець заперечує цю думку, він пише: «Якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями».

6. Яким богам вірили Святослав та його дружина? На яку хитрість пішов Святослав, аби не потрапити в полон до греків?

Із літописної оповіді «Святослав укладає мир з греками та повертається до Києва. Смерть Святослава» ми дізнаємося, що Святослав і його дружина вірили язичницьким богам Перуну та Волосу. У хартії Святослав наказав записати: «Якщо ж ми не дотримаємося чогось із сказаного, то хай буду я і ті, хто зо мною й піді мною, хай будемо прокляті від бога, у якого віруємо, — Перуна та Волоса, бога худоби…».

У Святослава було невелике військо, руська земля далеко, з печенігами триває війна і не було кому допомогти. Порадившись із дружиною, він вирішив укласти мир з греками щоб не потрапити в полон до них.

7. Яка віра найбільше припала до душі князеві Володимиру? Через що він відхилив інші віри?

Найбільше припала до душі князеві Володимиру грецька віра, тобто християнство. Інші віри він відхилив. Йому не сподобалось, що болгари магометанської віри не їли свинини, не пили вина, іноземці з Рима дуже постили, треті — хозарські євреї — не мали своєї землі.

8. Які заслуги перед своїм народом мав Ярослав Мудрий?

Найбільші заслуги Ярослава Мудрого перед своїм народом: захищаючи Київ, розбив печенігів; у 1037 році Ярослав заклав велике місто, біля нього — Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія та Святої Ірини. Автор пише: «І стала при ньому віра християнська плодитися та поширюватися, і ченці­чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися та возвеличуватися».

Ще любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. Він зібрав багато переписувачів, і вони перекладали з грецької мови на слов’янську. Так була створена бібліотека Ярослава Мудрого.

9. Яка головна думка «Повісті минулих літ»?

Головна думка «Повісті минулих літ» — захоплення історичним минулим, уславлення Русі, заклик до боротьби проти зовнішніх ворогів, до об’єднання земель проти братнього кровопролиття.

10. Яка літописна оповідь вам сподобалася найбільше? Чим саме?

Мені найбільше сподобалася літописна розповідь «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

Із неї дізнаємося, чому князя Ярослава народ називає Мудрим. Він не тільки захистив у жорстокій січі Київ від печенігів, а також заклав велике місто, Золоті ворота, церкву Святої Софії, церкву на Золотих воротах, монастир Святого Георгія та Святої Ірини. Але найбільша заслуга — це створення бібліотеки.

11. Опишіть Нестора Літописця за скульптурою М. Антокольського.

На картині ми бачимо сивобородого монаха, високого на зріст, зосередженого, розумного. У руці у нього перо, отже, це вчена людина. Він схилився на літописом, уважно читає книгу, мабуть, Біблію. В тексті літопису «Повісті минулих літ» ми знаходимо багато цитат із цієї книги. На мить він задумався, адже пише історію, яку залишить нащадкам.

12. Усно проаналізуйте риси характеру одного з київських князів, використовуючи текст літопису, переказаного В. Близнецем.

1) Літописець малює романтичний і заразом героїчний образ Святослава, видатного воїна і полководця, борця за незалежність Руської землі: «Став він збирати багато воїнів хоробрих. І легко ходив у походах; мов пардус, і багато воював. У походах же не возив за собою ні возів, ні казанів, не варив м'яса, але, тонко нарізавши конину чи звірину, чи яловичину і засмаживши на вугіллі, так їв. Не мав він і намету, але спав, підістлавши пітник, із сідлом у головах». І посилав у інші землі зі словами: «Хочу на вас іти...».

Бачимо, що князь Святослав Ігорович був мужнім, витривалим воїном, хитрим і далекоглядним політиком(уклав мир із греками та врятував своє військо), гордим (не прислухався до поради Свенальда обійти пороги на конях, тому що коло порогів стоять печеніги).

2) Я думаю, що князь Володимир був «мудрий та розумом тямущий», коли вибирав віру для свого народу. Не хотілося йому, як болгарам магометанської віри не пити й не їсти свинини, як іноземцям із Рима поститися, смиряти дух і тіло своє, як хозарським євреям не мати своєї землі. Він прийняв християнську віру, що стати поруч із праведниками.

3) Ярослав і справді Мудрий. Він не лише захисник рідної землі (захищає Київ від печенігів), він великий будівничий (збудував Золоті ворота, церкву Святої Софії, церкву на Золотих воротах, монастир Святого Георгія та Святої Ірини), а також любитель книг («читав їх часто і вдень і вночі»).