Народні перекази

Відповіді на завдання (стор. 20 — 21)

1.Твір «Прийом у запорожці» за жанром

Г переказ

2. Чура — це

Б козак

3. Слова А то ще перекипить каша, то прийдуть та битимуть, вражі сини! належать

В першому хлопцеві

4. Чим народні перекази близькі до легенд і в чому полягає між ними різниця?

Народний переказ — це усне оповідання про визначні історичні події та їхніх героїв. За змістом перекази близькі до легенд, проте в них значно менше (а іноді й немає) фантастичних елементів і більше фактичних подій, достовірності. У переказах мораль висловлюються прямо, без алегоричності, властивої легендам.

Легенда — це розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність реальної людини, яку знає й любить народ, або про визначну історичну подію. Це Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк. Цих історичних постатей народ наділив неймовірною силою та відвагою, часто їхні можливості було перебільшено, як у казках. Отже, казковість, фантастичність — яскрава прикмета легенди.

5. Покажіть на карті, де була Запорозька Січ. Що ви знаєте про Хортицю?

Першу велику Січ на поч. 50-х років XVI ст. заснував на острові Мала Хортиця Дмитро Вишневецький. Це була укріплена територія запорізьких козаків.

Від важкого життя селяни втікали на найбільший острів Дніпра, де будували засіки (штучні перешкоди для захисту від ворога).

6. Які якості запорожці перевіряли, даючи завдання приготувати кашу?

Запорожці давали завдання приготувати кашу, щоб перевірити хлопців, чи вони проворні, догадливі та вправні у роботі.

7. Прокоментуйте репліки обох хлопців — кандидатів у запорожці. Як вони їх характеризують?

Хоча перший хлопець і зварив кашу, але з його слів зрозуміло, що він не розторопний, а плаксивий та боязкий. Йому треба дома сидіти при батькові та при матері.

Другий хлопець кмітливий, проворний, здатний постояти за себе. Він гордо носитиме звання козак.

8. У народному переказі «Прийом у запорожці» сказано, що хлопець виходить на могилу й починає гукати. Чому саме на могилу? Яке слово в тексті твору є синонімом до слова могила?

У народному переказі «Прийом у запорожці» розповідається, що хлопець виходить на могилу й починає гукати, щоб його було краще видно та чути. Вона була найвищим місцем у степовій зоні, яка вкрита могилами та козацькою славою. Синонімом до слова могила в тексті є слово курган.

9. Як запорожці випроводжали хлопця, який не пройшов випробування? Як це їх характеризує?

Хлопцеві, який не пройшов випробування, козаки давали коня та грошей на дорогу. Це характеризує запорожців як щедрих та доброзичливих, але вимогливих до новобранців.

10. Чи цінують нині якості, що були властиві запорожцям? Назвіть їх.

У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизано все життя Січі. Але були речі, до яких козаки ставилися дуже серйозно і ніколи з них не насміхалися: віра і повага до старих.

І в наш час кращі якості козаків-запорожців допомагають залишатися справжніми захисниками рідної землі.

11. Випишіть із тексту твору рідковживані слова й розкрийте їхнє лексичне значення.

Рідковживані слова: нечиста сила — нечистий дух, біс, дідько, сатана, відьма; сії — ці; лучче — краще; се — це; годиться — придатний, звелять — накажуть; вражі сини — вороги; курінь — житло козаків; панове-молодці — форма звертання; уплітати — швидко їсти; тую — ту; споглянуть — глянуть; чуро — козак-зброєносець, уставай — вставай; буть — бути.

12. Прочитайте народний переказ «Прийом у запорожці» за ролями.

— Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла, а ми підемо косити. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган і клич нас, а ми ночуємо та і прийдемо.

— От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові та при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть та битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя головонька! Чого мене понесло між сії запорожці!

— Ні, се не наш! Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!

— Гей, панове-молодці! Ідіть кашу їсти! Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я її сам їсти.

— Оце наш!

— Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболілося; та щоб каша не перекипала, то я почав сам їсти.

— Ну, чуро, уставай! Годі тобі буть хлопцем. Тепер ти — рівний козак.