Олександр Олесь

1. Оповідач наголошує на тому, що він заспіває (розкаже)

Г бувальщину.

 

2. Прочитайте рядки. Розкажу вам, як боролись // Наші прадіди колись, // Як за щастя України // Ріки крові пролились» використано

В гіперболу.

 

3. Установіть відповідність.

1 «... пас овець гладких, Грів їх вовною м'якою, Одганяв вовків від них» — А Волос.

2 «...на чорних хмарах Вічно землю об'їздив, Часом плакав, як дитина, Часом сурмами будив» — Б Перун.

3 «Над дрімучими лісами. По пустелі степовій ...літав на крилах, Грав на кобзі золотій» — Г Стрибок.

 

4. Який період історії України зображено в книжці Олександра Олеся «Княжа Україна»?

У книжці Олександра Олеся «Княжа Україна» зображено період в історії України, коли на престолі сиділи князі, це княжа доба.

 

5. Хто такі язичники? З чого можна дізнатися, що у вірші йдеться про язичництво?

Язичники — це люди, які до прийняття християнства поклонялися давнім язичницьким богам. Наприклад, із таких цитат: «Лісовик свистав у лісі, // І сміялися мавки.», «Рано вдосвіта на сході // Прокидавсь ясний Дажбог…», «Бог Стрибог літав на крилах, // Грав на кобзі золотій. Бог Перун на чорних хмарах // Вічно землю об’їздив..», ми дізнаємося, що наші предки справді поклонялися багатьом давнім богам, вірили в існування русалок, водяників, лісовика, мавок та інших фантастичних істот-духів.

 

6. Як ви розумієте рядки поезії вже мохом поросло (минуле), за водою попливло (забуте)?

Ці рядки: «мохом поросло» (минуле), «за водою попливло» (забуте) належать до фразеологізмів. Те, що «мохом поросло», — це те, що давно минуло, забулося; постаріло. Те, що за водою попливло, — це означає не виявляючи опору зовнішнім силам, втратити волю, самостійність.

 

7. Що ви знаєте про мавку, водяника й лісовика? Чому водяників названо хапунами?

Мавка — це казкова лісова чи польова істота в образі гарної дівчини з довгим волоссям.

Лісовик — це лісовий дух, бог вовків. У переносному значення лісовик — той, хто живе в лісі.

Водяники — це духи колодязів, річок, озер. Хапунами їх називали, тому що колись вважалося, що вони хапали людей у воді, щоб втопити.

 

8. Якою постає природа України у вірші Олександра Олеся «Заспів»?

Природа України у вірші Олександра Олеся «Заспів» постає надзвичайно одухотворена «...тоді була живою // Вся природа навкруги // І людину оточали // Духи — друзі й вороги.».

Природа у творі — це і первозданний синій степу, і зелені пишні луки, і дрімучі ліси, та високі зелені пагорби, на яких «… Славний Київ наш постав».

 

9. Як ви розумієте рядки поезії чому так довго в хмарах сонце рідної землі?

У рядках поезії «І чому так довго в хмарах сонце рідної землі» виявляється переживання автора за долю України, адже на час написання твору Україна ще не була вільною та незалежною. Він хоче, щоб українці ніколи не забували «Хто й коли… княжив // І в який ходив поход, // Хто боровсь за Україну, // За державність, за народ.».

 

10. Прокоментуйте назву першої поезії «Заспів», з якої починається книжка Олександра Олеся «Княжа Україна».

Ми знаємо, що заспів це важливий елемент сюжету українських народних дум. Олександр Олесь сюжет «Княжої України» побудував на основі літописних даних. Я думаю, що написаний віршованою мовою, твір звучить, немов стародавня пісня-дума. У «Заспіву» автор коротко та влучно охарактеризував зміст книжки, тому така назва дуже влучна та доречна для всієї збірки «Княжа Україна».

 

11. Уявіть, що вам дали завдання озвучити вірш Олександра Олеся «Заспів». У яких місцях ви б використали звуки, що передають грім, грозу, сміх, шелест листя, дзвони, свист, дощ, плюскіт води?

Грім: Бог Перун «Левом він ревів з-­під неба...».

Гроза: «Перун на чорних хмарах», він «часом сурмами будив»», його серце», «наливалось, як огнем», «погрожував мечем».

Сміх: «і сміялися мавки».

Шелест листя: «по страховищах-лісах», «над дрімучими лісами».

Шелест трав: «по зелених пишних луках», «синім степом без дорог», «по пустелі степовій», «дивна папороть цвіла....». 

Дзвони: «із могил до вас озвуться наших предків голоси».

Свист: «лісовик свистав у лісі».

Дощ: «часом плакав, як дитина».

Плюскіт води: «а в річках жили русалки, хапуни-водяники».