З народної мудрості

Сторінки 117 – 118

1. Прочитайте загадку.

У загадці «У нас була така корова, що їла солому й дрова» йдеться про

Г природу.

2. Розгадування загадок допомогло перемогти зло в казці

В «Мудра дівчина».

3. Установіть відповідність.

1 Летить — виє, сяде — риє. — жук.

2 Без рук, без ніг, а на дерево пнеться. — хміль.

3 Ревнув віл на сто сіл, на тисячу городів. — грім.

4 Літом спить, зимою їсть, тіло тепле, а крові немає. — піч.

4. Коли виникли перші загадки? Якими вони були?

Походження загадок дуже давнє. Їхні витоки сягають у міфологічну добу. Ці маленькі твори були не веселою розвагою, а серйозним випробуванням. Тоді існувала певна система заборон — табу, серед яких були і словесні табу, пов´язані з вірою в магічне значення висловлювань. Так, наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духовних істот (щоб вони не з´явились, почувши своє ім´я), і на їх означення вживались описові формули: «Той, що пускає стріли» (Перун), «Той, що живе в лісі» (Дух лісу). І ще можна почути щось подібне, наприклад: «Той, кого не згадують опівночі» (чорт).

Минуло чимало часу, перш ніж загадка перетворилася в дитячу розвагу. Але вона так само, як і в давнину, перевіряє розум, знання, кмітливість.

5. Які ознаки має загадка як жанр усної народної творчості?

Загадки дуже тісно пов´язані з іншими жанрами усної словесності. Перш за все вони пов´язані з міфологією — містять елементи давніх вірувань, а також з магією: споріднені із замовляннями. У найдавніших загадках збереглися залишки віри в магічну дію слова, тому подекуди в давніх колядках і віншуваннях зустрічаються побажання у формі загадок.

Загадки виявляють тісний зв´язок із народною лірикою. У календарно-обрядових вони найчастіше зустрічаються у піснях, де відгадуванню загадок надається магічна сила. Зміст цих пісень у переважній більшості однаковий. Русалка, зловивши хлопця чи дівчину, обіцяє відпустити, якщо вони відгадають загадку.

6. На які види поділяють загадки?

Загадки поділяються на кілька видів: про людей, природу, рослини, тварини.

Загадки про людей найчастіше стосуються віку, частин тіла, побуту, діяльності чи знаряддя праці. У загадках про природу треба впізнати якесь явище (сніг, дощ чи завірюху), небесні світила (сонце, місяць, зорі), частину доби (день, ніч, вечір чи ранок). У загадках про тварин описуються особливості їхньої зовнішності або поведінки. Загадки про рослини описують їхній вигляд, склад, властивості.

7. Якими бувають загадки за будовою?

Загадки за будовою написані як прозовою, так і віршованою мовою; у них використовуються протиставлення, порівняння, відповідь-жарт.

Наприклад, заримовані загадки: Крутиться, вертиться, нікого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік. Місяць бачив — не добачив, а Сонце вкрало — і не сказало.

8. Наведіть приклад загадки, що має відповідь­жарт.

Що стоїть посеред Києва? — буква є.

Від чого пливуть гуси на воді? — від берега.

Скільки у великий казан бараболь улізе?» — жодної, бо бараболя не лазить.

9. Чому в загадках більшість слів не треба сприймати буквально?

В загадках більшість слів не треба сприймати буквально, тому що вони містять непряме значення, є описом одного предмета за допомогою опису іншого на основі їхньої подібності, яка і є підказкою для правильної відповіді.

10. Поміркуйте, чому загадки мають бути дуже стислими.

Загадки — це короткі твори, в основі яких лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього. Саме тому, я думаю, загадки мають бути дуже стислими, адже їх треба не тільки послухати, а попробувати відгадати.

11. Придумайте три загадки, відгадками до яких будуть предмети з кабінету, де проходить урок. Запишіть їх у зошит і загадайте своїм однокласникам.

Біла, та не сніг, бігає по зеленій скатертині творить дива дивні. — Крейда.

Літери та цифри зеленим полем гуляють, а хто їх спіймає, розуму придбає. — Шкільна дошка.

Часто його подалі ховають , бо він багато таємниць знає. — Щоденник.

12. Прочитайте вислів дослідника фольклору М. Дмитренка: «Є скарби в морі, під землею, у шкатулці, скрині (золото, срібло, діаманти, персні, перли), а є скарби душі, розуму й серця: пісні, загадки, казки, прислів'я та приказки». Чому жанри фольклору вчений назвав скарбами? Запишіть свої міркування (4–5 речень) у зошит.

Народ завжди цінував уміння розгадувати загадки, бо вважалося, що це ознака мудрості, розуму. Часто від цього вміння залежала подальша доля людини, іноді навіть саме життя.

Таке серйозне ставлення до цього жанру у давнину спричинилося до того, що загадки поширені не лише як елемент казкової прози, а й як складова частина героїчного історичного епосу. Так, у думах та історичних піснях оспівуються випадки, коли турки чи татари загадують загадки полоненому козакові, і, якщо він їх відгадує, — відпускають на волю. В історичних документах зафіксовано подібний звичай часів середньовіччя: перед стратою засудженої на смерть людини їй привселюдно задавали загадки, і, якщо вона їх відгадувала, — звільняли від покарання.

Сторінка 123

1. Приказкою є вислів

Г Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

2. Прислів’ям є вислів

Г Уранці чути грім — увечері буде дощ.

3. Установіть відповідність.

1 Вилами по воді писано. — В невідомо.

2 Сидить, як засватаний. — А несмілий.

3 У чорта на куличках. — Д далеко.

4 Коса найшла на камінь. — Г посваритися.

4. Які спільні та які відмінні ознаки мають приказки й прислів’я?

Прислів’я та приказки є влучними й точними виразами, тому що їхній зміст удосконалювався протягом сотень літ. Вони поетичні й мають глибокий зміст, а також дуже прості за формою. У цьому їхня спільність. Відрізняються вони тим, що приказка — це влучний вислів, який не виражає закінченої думки й не має повчального змісту. Наприклад: Сорока на хвості принесла(стало відомо про щось); косо, криво, аби живо(про недбале виконання роботи); всякому овочеві свій час(треба робити все вчасно). Приказки часто входять до складу прислів’їв. А прислів’я — це короткий, влучний, часто заримований вислів обов’язково повчального змісту.

5. На які тематичні групи поділяють приказки та прислів’я?

Прислів'я та приказки об’єднують за змістом у такі тематичні групи: про працю, про родину, людські чесноти, про правду й неправду, про бідних і багатих, про природу рідного краю, господарську діяльність людини, про пори року.

6. Доведіть, що вислів «Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш» — не приказка, а прислів’я.

Я думаю, що вислів «Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш» — прислів’я. Цей вислів короткий, влучний, має висновок повчального характеру. А приказка — образний вислів, що влучно характеризує людину. Достатньо вжити приказку — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей.

7. Поміркуйте, чому серед висловів про народні прикмети переважають саме прислів’я, а не приказки.

На мою думку, прислів’їв про народні прикмети більше, тому що вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж сповіщали людині багато важливої інформації.

8. Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловте свої міркування.

Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж сповіщали людині багато важливої інформації.

9. Чому приказки та прислів’я називають «золотими зернами народної мудрості»?

Прислів’я та приказки відображають споконвічну спостережливість і мудрість українського народу, його погляди на світ, суспільне життя, характер і поведінку людей. Народні прислів’я та приказки — скарбниця народної мудрості, окраса мови. Недарма їх називають золотими зернами народної мудрості. Наприклад, люди зауважили, що робота, виконана нашвидкуруч, має гірший результат, ніж та, яку виконують старанно, не поспішаючи, і висловили помічене стисло: «Скорий посміх — людям посміх». Спостерігаючи за природою, переконалися: що кращий урожай, то щедріше прогодуєш себе і родину взимку: «Влітку один день рік годує».

10. Що дає людині знання приказок і прислів’їв? Чи втратили вони значення в наші дні?

Приказки та прислів’я створені народом ще в первісні часи, але передаються від покоління до покоління лише найзмістовніші, найвлучніші. Народні прислів’я та приказки — скарбниця народної мудрості, окраса мови. Тому якщо знати та розуміти їх, то можна, наприклад, навчитися спостерігати за явищами природи і здобувати життєвий досвід, який закладений в них. Я думаю, і в наші дні багато з них не втратили свого значення. Цікаво розмовляти з людиною, мова якої пересипана такими парлинами.

11. Доберіть кожній групі прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в робочий зошит разом із номером групи.

Групи прислів’їв і приказок: 1. Про багатство та гроші. 2 Про сусідів. 3. Про врожай. 4. Про хороших друзів. 5. Про рідну землю. 6. Про ледацюг. 7. Про віру та лицемірство. 8. Про характер людини. 9. Про стосунки між людьми. 10. Про бідних і багатих. 11. Про біду. 12. Про правду.

12. З якими з наведених вище приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?

Я розумію, що в усіх цих прислів’ях та приказках закладена велика мудрість нашого народу, і майже зі всіма можу погодитися. Але мені не зовсім зрозуміле прислів’я: «Кожні ворота для бідного заперті». Здається, у ньому вжито перебільшення, адже в житті часто буває по-іншому. А прислів’я: «Не всю правду треба людям знать, треба щось і собі сховать» здається трохи дивним. Не зовсім зрозуміло, чому потрібно ховати від людей усю правду. Тобто виходить, що людина, яка так чинить, брехлива і боязка. Адже ж усім відоме інше прислів’я, що «шила в мішку не сховаєш». Так і прихована правда — десь випливе.