1. Домашні завдання
  2. 5 клас
  3. Українська мова
  4. Заболотний

Вправа 540

ВАРІАНТ А. Складіть колективно план твору­опису дрохви. За планом напишіть твір спочатку в художньому, а потім у науковому стилі. До творів доберіть заголовки. Скористайтеся матеріалом попередньої вправи.

Степовий пернатий гігант
План

1. Бабусине село серед степів на Херсонщині.
2. Несподіване відкриття.
3. Дуже великий птах,
4. Неймовірна спритність дрохви.
5. Спостерігати краще, ніж порушувати спокій пташки.
Цього літа ми з братом, як і завжди, поїхали до своєї бабусі в село на Херсонщину. Село невеличке, але дуже приємне на вигляд, його особливістю є те, що воно знаходиться серед степу. Та й бабусина оселя — крайня від степу. Ми любили мандрувати стеном і одного разу зустріли незвичайного птаха схожого на індика. Задовго до нашого наближення він увімкнув таку швидкість на своїх довгих ногах, що годі було наздогнати. І злітав цей степовий гігант теж важко, ще б пак, таку вагу підняти у повітря — треба силу мати. Ми встигли розгледіти його міцні крила, тонку шию, оперення під колір степу — жовтаво-сіре, а ще на шиї якесь світле пір’ячко стирчало. Довго ми стояли, стежачи за його польотом. Спершу хотіли знайти гніздо, але згадали наказ бабусі Й повернули назад. Бабуся нам завжди наказувала не підходити і не торкатися пташиних гнізд, бо тоді птахи можуть покинути і яйця, і пташенят. Удома бабуся нам сказала: «То вам просто поталанило: рідко кому вдавалося побачити дрохву, це дуже сторожкий птах. До того ж це був самець». Довго обговорювали побачене, врешті дійшли висновку, що спостерігати цікавіше, ніж намагатися знайти пташине гніздо. Та й для чого? Ми ж не збиралися звідти нічого брати.

Дрохва
План

1. Рідкісний птах.
2. Чому став зникаючим видом.
3. Пристосованість до умов життя.
4. Місце гніздування.
5. Зовнішній вигляд.
Дрохва вважається рідкісним птахом, тому занесена до Червоної книги. Колись її можна було зустріти в степу Херсонщини, Харківщини, Полтавщини. Та нерозумне полювання на цих птахів призвело до майже повного їхнього зникнення. Гніздо дрохва будує серед степу, подалі від людських осель. Птах цей дуже полохливий, сторожкий, швидко бігає, витривалий, добре літає. Проте піднятися йому у повітря не так просто, адже дрохва важить 14-15 кг. Має оперення під колір степу: зверху птах коричнево-жовтого кольору, а знизу — білого, шия в дрохви довга, хвіст — середньої довжини; дзьоб великий, широкий при основі, випуклий, з вирізкою на кінці. Птах має ноги довгі й сильні, на них — три пальці з короткими кігтями. Виділяються самці — з пучками білого пір’я на горлі.

ВАРІАНТ Б. Складіть план і напишіть за ним твори­описи тварини, яка водиться в лісах чи степах України, спочатку в художньому, а потім у науковому стилі. До творів доберіть заголовки. Скористайтеся орієнтовним планом на с. 242.

Руденька пустунка
План

1. Руденька пустунка приходить у гості.
2. Білки люблять гратися під машинами.
3. Коли пустунка зголодніла.
4. Ми теж готуємося до зими.
До руденької пустунки уже звикли всі мешканці нашого багатоповерхового будинку. Починаючи з весни й до осені, вона навідується до нашого дому, бо ліс уже за кількасот метрів від нас. Рідко приходить сама, завжди бере з собою такого ж пустуна, бо їм подобається гратися в хованки під машинами, що припарковані біля під’їздів. А часом забереться пустунка на машину й споглядає перехожих своїми темними розкосими очима. Коли руденька зголодніє, то вона забирається на дерево неподалік стежки і видивляється перехожих. Ті ж, помітивши її, шукають насіння, горішки, сухарики і на долоні простягають їй, притуливши руку до дерева. Ласунка хапає поживу й миттю забирається на якусь гілку, але недалеко, щоб швидко повернутися за новою порцією ласощів. Ми всі так звикли до неї, що часом турбуємося, коли довго не з’являється. А на зиму запасаємося горішками, щоб пригощати лісову мешканку.

Білка (або вивірка)
План

1. Середовище проживання.
2. Зовнішній вигляд.
3. Спритно переміщається по деревах.
4. Цікаво спостерігати за ними.
В Україні вивірки мешкають переважно в межах лісової зони, проте завдяки численним спробам їх розселення зустрічаються у паркових зонах і приміських лісах багатьох районів, у тому числі й у межах степової зони (наприклад Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Луганськ). Як правило, помешкання влаштовують у дуплах дерев, куди запасають корм на зиму.
Тваринки невеличкого розміру, трапляються й більші, розміром з тушканчика. Спинне хутро рівномірно темне, але варіює в кольорі від темно-коричневого до червоно-коричневого або від яскраво-каштанового до сіро-коричневого чи чорного. Зимове хутро товсте, від темно-червоного до коричневого, сірого або майже чорного кольору на верхніх частинах тіла; густий червоно-коричневий чуб на вухах 2,5-3,5 см довжиною; хвіст має густе волосся від темного червоно-коричневого чи чорного кольору. Низ блідий, білий або кремовий. Літнє хутро червонувато-коричневого або каштанового кольору зверху; вушний чуб малий або відсутній; хвіст негусто вкритий волоссям від каштанового до кремово-білого кольору. Спритно стрибає по деревах, перестрибуючи з гілки на гілку. Сторожкі, але дозволяють, щоб за ними спостерігали.