Вправа 417

I. 1. Вітри безжально (присл.) рвали тендітне вбрання на берізці (І. Цюпа).

2. Сердитий вітер після (прийм.) зливи (ім.) трусив щосили вишню й сливу (А. Качан).

3. Журавель зітхає потихеньку (В. Малишко)

4. Чутки про подвиги Сагайдачного невдовзі (присл.) дійшли до Польщі (Д. Яворницький).

5. Зерно нап’ється сонця в полі (прийм. з ім.) (В. Сосюра).

II. безжально — сильно, злісно; потихеньку — помаленьку, нешвидко; невдовзі — незабаром, швидко.